Або:

Чи можливий повноцінний гібрид у вигляді 10 метрів колючого дроту, якщо злучити вужа з їжаком?

Міністр закордонних справ московії, голова похмурої кобили яка говорить , сер гей лавров дійсно заявив, що москва та пхеньян спільно працюють над встановленням «нового і праведного світового порядку». Цю тезу він озвучив у своєму вітальному посланні очільниці МЗС КНДР Чхве Сон Хі з нагоди Дня національного визволення кореї, про що повідомило північнокорейське державне агентство ЦТАК. [1, 2]

За словами лаврова, такий порядок нібито будується на принципах «багатополярності, справжньої рівності та врахування національних інтересів».

Головні деталі заяви та контекст

Похвала за участь у війні: У цьому ж посланні лавров відкрито подякував КНДР і похвалив північнокорейських військових за участь у бойових діях проти України на території Курської області. Він назвав це «яскравим доказом традиції войовничої дружби».
Реальний підтекст «нового порядку»: За дипломатичною риторикою кремля стоїть глибока військова та економічна залежність РФ від тоталітарного режиму кім чен ина, пхеньян уже надав московії мільйони артилерійських боєприпасів, балістичні ракети типу KN-23/KN-24 та тисячі солдатів.
Фінансова вигода для КНДР: За даними аналітиків Bloomberg Economics, за таку допомогу у війні проти України КНДР могла отримати від кацапетівки близько 14 мільярдів доларів.

Міжнародна спільнота, зокрема Південна Корея, США та країни ЄС, висловлюють глибоке занепокоєння через це зближення. Західні розвідки попереджають, що в обмін на живі сили та снаряди москалі передає КНДР небезпечні військові технології та допомагає пхеньяну вдосконалювати його ядерну й ракетну програми.

Що таке “світовий порядок”, за розумінням московії ми добре знаємо, а Буча, Ірпінь, Херсон, Маріуполь, та інші міста і села України підтвердили, що за століття там нічого не змінюється, як були кацапи алкашами, дегенератами, дебілами, дикунами, аморалами, андрофагами, то так і залишились.

Пару слів про північну корею.

Основу ідеології встановив батько теперішнього диктатора, кім чен ір. Ось головні положення цієї доктрини:

Головні особливості режиму Кім Чен Іра

Політика «Сонгун» (армія понад усе): Кім Чен Ір офіційно проголосив армію головною силою суспільства. Усі ресурси держави, фінанси та продовольство спрямовувалися на потреби військових та розробку ядерної зброї, тоді як цивільне населення фінансувалося за залишковим принципом.
Великий голод («Важкий похід»): Через неефективну планову економіку, розрив зв’язків після розпаду СРСР та масштабні повені у 1995–1999 роках у країні стався катастрофічний голод. За різними оцінками, загинуло від 500 тисяч до 3 мільйонів людей. Режим при цьому відмовлявся припиняти військові програми.
Абсолютний культ особи: Кім Чен Іра величали «Дорогим Керівником» (на відміну від його батька Кім Ір Сена — «Великого Вождя»). Його портрети стали обов’язковими у кожній оселі, а біографія зазнала міфологізації (наприклад, пропаганда стверджувала, що в момент його народження на горі Пекту з’явилася подвійна веселка і засіяла нова зірка).
Система таборів «Кванлісо»: За Кім Чен Іра розрослася мережа концентраційних таборів для політичних в’язнів. Туди відправляли без суду та слідства за найменшу підозру в нелояльності.

🛑 Суворі правила та заборони для жителів країни

За часів Кім Чен Іра було остаточно закріплено тотальний контроль над життям північнокорейців через систему жорстких правил:

Покарання трьох поколінь (сімейна відповідальність): Якщо людину визнавали «ворогом народу» або вона намагалася втекти з країни, у концтабори відправляли всю її родину — батьків, дітей, а іноді й онуків.
Заборона на виїзд та пересування: Громадянам було суворо заборонено не лише виїжджати за кордон, а й подорожувати між провінціями чи відвідувати столицю (Пхеньян) без спеціального офіційного дозволу-перепустки.
Інформаційна ізоляція: Будь-яке іноземне радіо, телебачення чи преса були під суворою забороною. Приймачі опечатувалися державою так, щоб вони могли ловити лише офіційні урядові хвилі. За перегляд південнокорейських фільмів або прослуховування іноземної музики загрожував розстріл або табори.
Класова система «Сонбун»: Усіх жителів розділили на 3 основні класи (і понад 50 підгруп) залежно від походження та лояльності предків до режиму. «Ворожий» клас (нащадки капіталістів, релігійних діячів чи тих, хто співпрацював із Японією) не мав права на вищу освіту, хорошу роботу чи проживання в столиці.
Державний розподіл праці та житла: Ринки були офіційно заборонені (хоча наприкінці 1990-х виникли стихійні чорні ринки через голод). Держава сама вирішувала, де людина буде працювати, яку квартиру отримає і яку норму рису їй видадуть за картками.
Обов’язкові ідеологічні збори: Після робочого дня або навчання кожен громадянин був зобов’язаний відвідувати збори самокритики, де мав публічно звітувати про свої «помилки» та доносити на сусідів чи колег.

Нижче наведено ключові зміни в правилах та житті північнокорейців за часів Кім Чен Ина:

📱 1. Цифровий тоталітаризм та контроль над технологіями

Власна операційна система: У країні поширилися смартфони та комп’ютери, але вони працюють на державній операційній системі Red Star OS. Вона автоматично робить випадкові скриншоти екрана, відстежує історію переглядів і блокує відкриття будь-яких файлів, які не мають державного цифрового підпису.
Внутрішня мережа «Кванмьон»: Замість всесвітнього інтернету громадянам доступний лише суворо цензурований інтранет, де є лише кілька десятків проурядових сайтів.
Камери та розпізнавання облич: На кордонах та в містах масово встановили китайські системи відеоспостереження, що майже повністю знищило можливість непомітно пересуватися країною.

🇰🇷 2. Безпрецедентне посилення боротьби з «південнокорейською культурою»

«Закон про викорінення реакційної думки та культури»: Ухвалений наприкінці 2020 року закон радикально посилив покарання. За перегляд, зберігання або поширення південнокорейських серіалів (дорам), фільмів, кліпів чи книг тепер офіційно загрожує смертна кара або довічне ув’язнення в концтаборі.
Покарання за сленг та зачіски: Підліткам та молоді суворо заборонено копіювати південнокорейську моду, зачіски (наприклад, фарбувати волосся), носити обтислий одяг або використовувати південнокорейські слова, акцент та звертання (зокрема, слово «оппа» замість офіційного «товариш»).

🚧 3. Залізна стіна на кордоні та кінець масових втеч

Блокування кордону з Китаєм: Кім Чен Ин наказав збудувати сотні кілометрів нових парканів із колючим дротом, системами сигналізації та кулеметними вишками на кордоні з Китаєм. Наказано стріляти на ураження в будь-кого, хто наближається до кордону.
Падіння кількості втікачів: Якщо за Кім Чен Іра до Південної Кореї щорічно тікали від 1 500 до майже 3 000 людей, то за Кім Чен Ина (особливо після початку пандемії COVID-19 і до теперішнього часу) ця цифра впала до кількох десятків людей на рік. Тікати стало майже неможливо.

💵 4. Легалізація «чорних ринків» за умови контролю

Економічний прагматизм: На відміну від батька, який намагався повністю знищити приватну торгівлю, Кім Чен Ин дозволив існування напівлегальних ринків (джанмадан). Держава збирає з торговців податки, а натомість закриває очі на дрібне підприємництво, оскільки державна карткова система так і не відновилася в повному обсязі.
Поява класу «донджу»: Сформувався прошарок нових північнокорейських багатіїв («господарів грошей»), які заробляють на торгівлі та виробництві, але зобов’язані ділитися прибутком із верхівкою партії та спецслужбами.

🚀 5. Нова ідеологія: Відхід від ідей батька і діда

Кімченїнізм: Останніми роками Кім Чен Ин почав прибирати портрети свого діда (Кім Ір Сена) та батька (Кім Чен Іра) з деяких офіційних будівель, замінюючи їх власними. Він вибудовує особистий абсолютний культ, відходячи від колишніх ідеологем.
Відмова від об’єднання Кореї: На початку 2024 року Кім Чен Ин офіційно оголосив Південну Корею «головним ворогом» і наказав прибрати з конституції будь-які згадки про мирне об’єднання півострова, зруйнувавши навіть символічну «Арку Возз’єднання» в Пхеньяні.

За часів правління Кім Чен Ина система освіти в КНДР зазнала суттєвої реформи, головна мета якої — поєднати абсолютну ідеологічну відданість режиму із вивченням сучасних технологій (STEM), необхідних диктатору для розвитку військової та ракетної програм.

Головні особливості та правила шкільної освіти в Північній Кореї сьогодні:

🎒 1. Структура навчання та обов’язкові 12 років

У 2012–2014 роках Кім Чен Ин подовжив термін обов’язкової безкоштовної освіти з 11 до 12 років. Система побудована так:

1 рік — обов’язковий дитячий садок (старша група, де починається підготовка до школи).
5 років — початкова школа (діти віком від 6 до 11 років).
3 роки — середня школа нижчого ступеня.
3 роки — середня школа вищого ступеня (аналог старших класів).

📐 2. Культ особи Кім Чен Ина як окремий предмет

Ідеологічна обробка дітей починається з дитячого садка, де малюків вчать правильно кланятися портретам вождів. У школі значну частину навчального плану займають специфічні предмети:

Нові підручники: За наказом Кім Чен Ина до програми ввели новий обов’язковий предмет — «Революційна діяльність Кім Чен Ина» (поруч із вивченням біографій його батька Кім Чен Іра, діда Кім Ір Сена та бабусі Кім Чен Сук).
Міфологізація: Дітям викладають вигадану біографію диктатора. Наприклад, у шкільних підручниках стверджується, що Кім Чен Ин був геніальною дитиною, яка навчилася керувати автомобілем у віці 3 років, а в 9 років уже перемагала іноземних експертів у яхтових перегонах.

💻 3. Акцент на технології, космос та англійську мову

Кім Чен Ин намагається створити ілюзію сучасної держави. Тому у школах змістили акценти у викладанні точних наук:

Комп’ютеризація «по-північнокорейськи»: У великих містах школи забезпечили комп’ютерними класами. Дітей вчать кодувати та користуватися внутрішньою мережею «Кванмьон». Проте всі комп’ютери працюють на цензурованій системі Red Star OS, а доступ до глобального інтернету суворо закритий.
Англійська мова: Вивчення англійської мови стало обов’язковим з початкової школи. Диктатор заявляв, що англійська потрібна для «запозичення передових світових технологій».
Пріоритет STEM: Обдарованих у математиці та фізиці дітей змалечку відбирають до спеціальних елітних шкіл (наприклад, Перша середня школа Пхеньяна). Згодом їх виховують як майбутніх хакерів або інженерів для ядерної програми.

🚜 4. Примусова праця замість уроків

Попри заяви пропаганди про «безкоштовну та щасливу освіту», північнокорейські школярі є безкоштовною робочою силою для держави.

Дітей регулярно знімають з уроків для роботи на полях (збір урожаю, висадка рису), прибирання залізничних колій або збору металобрухту та макулатури.
Якщо учень не виконує норму зі збору вторсировини, його публічно карають або змушують батьків платити грошовий «внесок» школі.

🎖 5. Військова підготовка та дитяча армія

Змалечку дітей готують до війни із «американськими імперіалістами та південнокорейськими маріонетками».

На уроках малювання діти часто малюють вибухи американських баз, а на подвір’ях дитячих садків є іграшкові танки та ракети.
У старших классах (з 14 років) усі підлітки зобов’язані вступити до Червоної гвардії молоді (аналог воєнізованої скаутської організації). Вони проходять реальну військову підготовку, вчаться стріляти з автоматів, марширувати та відпрацьовують дії на випадок ядерної війни.

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d0%bc%d0%b5%d1%87-%d0%b0%d1%80%d0%b5%d1%8f/

Меч Арея.

Меч Арея на захисті Русі-України

Українець мусить здобути собі свободу, і нехай здохне і розсиплеться на порох клята московія! Мусить добути своє визволення з рабства національного та політичного.

У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.
Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.
Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.
Настане час, і не словами будемо з’ясовувати суть – Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу.Щоб мати авторитет — треба мати силу! В житті народів рішає закон сили й боротьби.
Найбільші зусилля і жертви — це лише наш обов’язок супроти минулих і майбутніх поколінь.
Хай згинуть наші імена, щоб тільки жила вічно українська нація!
Меч революції є политий кров’ю її ворогів і катів народу, але освячений жертвами та прапором великої ідеї.