А ви знаєте чим завершилась перша спроба угорців захопити Галичину?

Угорці чи то пак мадяри — одні із західних сусідів України.
Щоправда, поводяться мадяри точно як східні сусіди.
Хто такі мадяри і звідки вони взялись в Європі?
Чому така спорідненість мадяр і москалів?

На слов’янську територію, де споконвічну жили брати українців-білі хорвати, вони перебрались з території сучасної Башкирії. яка і є їх етнічною батьківщиною, після поразки від хазарського каганату. Фактично окупація мадярами цих земель розірвала територіальний зв’язок між Україною та хорватами, сербами, та іншими слов’янськими народами, розділеними єдиним сибірським народом у Європі. Усвідомивши історію угорців, стає зрозумілим, чому в цього утворення виникають такі нахабні територіальні та мовні претензії до України. Головною політичною силою, яка ініціює такі наскоки є угорська парламентська партія з екзотичною для українців назвою «Йоббік» (повна назва: «Рух за кращу Угорщину»угор. Jobbik Magyarországért Mozgalom) — угорська націоналістична праворадикальна партія. Може нагадаємо йоббікам, що вони тут непрохані зайди і цілком можливо, що виникне ситуація, коли доведеться повертатись на свої етнічні землі, благо, що неосвоєних земель в районі Уралу вистачає.

До речі, у всіх військових конфліктах мадяри завжди воювали проти України, а під час 2 Світової війни наскільки жорстоко і нещадно вбивали мирних українців, особливо на території Закарпаття і Галичини, що навіть нелюд Сталін був шокований. Військам був відданий наказ, щоб угорців у полон не брали, а знищували на місці, як скажених собак.

Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році Київська Русь, на жаль, потроху почала розвалюватися. Прагнення синів, онуків та правнуків великого князя до правління не могло закінчитись добре.

Попрощавшись з Києвом, вони змушені були практично самотужки протистояти агресивно налаштованим сусідам зі заходу – угорцям.

Як угорці стали сусідами України

На відміну від інших наших західних сусідів – поляків чи словаків – угорці мають не слов’янське походження. Аби дістатися своєї нової батьківщини їм довелося пройти майже чотири тисячі кілометрів. Щоправда, не з першого разу.

Хто такі угри:

1171763 8617340

Напівкочові племена угрів, за версією сучасних науковців, почали свій шлях аж із-за уральських гір і потроху, десятиліттям за десятиліттям, просувалися на захід. Звідси, до слова, і несподівана спорідненість угорської та фінської мов.

Коротко про те, що таке угро-фінські племена:

1171763 8617371

У цих народів є спільне коріння. Одні, утім осіли на півночі, а інші на якийсь час навіть осіли на території сучасної України – у північному Причорномор’ї, та згодом рушили далі.

Врешті, десь у 895 році, вони перетнули Карпати, після трохи повоювавши і розгромивши, зокрема, Великоморавську державу остаточно перетворилися із кочового в осілий народ. Ба більше, вже в 1000 році угорці прийняли християнство, що стало початком історії держави Угорщини, яку ми знаємо нині.

Наступ Угорщини на Галичину

Утім кочівницькі звички не зникали ще довго. Тож кризу управління на Русі після смерті Ярослава Мудрого угри розцінили як можливість збільшити території власної молодої країни. Забіжимо наперед – це була погана ідея.

1099 рік, якщо вірити літопису, стотисячне угорське військо на чолі із королем Коломаном перетнуло Карпати і оточило галицьке місто Перемишль. Його обороною керував князь Володар Ростиславич з невеликим гарнізоном.

Утім, саме місто виконало лише функцію приманки. Перед цим нападом галицькі князі встигли домовитися зі своїм волинським колегою та недавнім ворогом Давидом Ігоровичем. Яким би неприємним персонажем не був останній, він привів під Перемишль не лише власне військо, але й несподіваних союзників – половців.

Що відомо про князя Давида Ігоровича:

1171763 8617256

Як розібратися із надокучливими східними сусідами?

Ті, хто вижили, урок, на щастя, запам’ятали. Після поразки під Перемишлем, угорці не потикалися сюди практично півстоліття. До всього, ця перемога ще й заклала перші маленькі цеглинки у майбутнє формування Галицько-Волинського князівства – яке не дасть українській нації згаснути, навіть після повного розпаду Київської Русі.

Нас можна читати у Твіттері: https://twitter.com/Nwrq6rwLYVxnfJq

Книги, які можна замовити тут:

КОД УКРАЇНИ-РУСІ. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ

Це про книжки С. Піддубного пишуть, що одна сенсація наздоганяє іншу. Найнеймовірніші, найдивовижніші з них — вельми аргументовані спростування наявних у світовій історіографії поглядів на місце розташування тих чи інших історичних пам яток далекої минувшини. Уперше в українській історіографії автор докладно розглядає давньоукраїнські основи — Богів, героїв, племена, держави, мову, дохристиянську релігійну систему наших Предків. До дослідження залучено широкий пласт літератури: Влескнигу, праці Геродота, Гомера, Гесіода, Біблію і багато інших джерел. Доводи та висновки автора ґрунтуються також на численних світлинах артефактів, пам яток, святилищ, мапах тощо. Для широкого загалу.

ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ. ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ.

Фундаментальна «Історія запорізьких козаків» у трьох томах (СПб, 1892,1895,1897) стала підсумком багаторічної дослідницької роботи вченого, розпочатої іще в студентські роки. Безпосередній намір написати цей твір виник у Яворницького 1889 p., після видання двотомної праці «Запоріжжя у залишках старовини й переказах народу». Для її створення Дмитро Іванович використав такі фундаментальні видання документів як «Архив Юго-Западной России», «Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России», «Памятники, изданные временной комиссией», власні збірники, численні публікації окремих пам’яток і документів. Велику увагу присвятив історик наративним джерелам, починаючи від Геродота й закінчуючи своїм сучасником, нащадком запорожців Коржем. Особливою пошаною автора користуються літописи й хроніки давньоруські, козацькі, польські. Загалом бібліографія першого тому (першого видання) налічує 170 позицій. Іншим, не менш суттєвим джерелом «Історії запорізьких козаків» були неопу-бліковані документи з російських та українських архівів, бібліотек, приватних зібрань. Широко залучив автор до свого твору й праці своїх попередників — Г. Міллера, С. Соловйова, М. Маркевича, О. Рігельмана, А. Скальковського, П. Куліша, М. Максимовича, М. Костомарова, В. Антоновича й десятків інших. Велику групу джерел, які використав Д. І. Яворницький, становили матеріальні пам’ятки музейних і приватних колекцій, значний археологічний матеріал, здобутий під час численних експедицій. Величезного значення (особливо це помітно в першому томі) надавав автор фольклорно-етнографічним дослідженням регіону Запоріжжя, вивченню його топографії, топонімії, гідрографії, географії, ботаніки, зоології. Десятки разів обійшов він пішки всі землі Запорізьких вольностей, дослідив усі Січі, кілька разів ламав руки й ноги на порогах, ледь не загинув під час розкопок кургану — і все задля того, щоб відчути й збагнути героїчний дух історії, донести її до читача.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОЗАЦТВА. ЛИЦАРІ СОНЦЯ. ОЛЕКСАНДР СЕРЕДЮК.

У лицарському поклоні перед портретом українського козака, що експонується в Музеї Історії сільського господарства Волині, шанобливо схилив голову гість з далекої Японії – Шихан Масахіко Танака. Що змусило знаменитого спортсмена (чорний пояс 8-й DAN) стати на коліїю перед образом січовика?

Відповідь на це та ряд інших запитань дає книга. Хто такі козаки? Які їх звичаї і обряди? Яке було їх військове і бойове мистецтво? Йдеться не тільки про виховання й підготовку козака-воїна та відродження його в незалежній Україні, а й особливої касти – характерників. Автор аргументовано доводить, що «козак – не пияк».

Розкриваються утаємничені сторінки козаччини, чого немає у поважних узагальнюючих виданнях з історії України. Книга відрізняється розкутістю думок, оригінальністю поглядів, цікавістю викладу і стане добрим помічником не лише для учнів і студентів, викладачів-істориків, а й для широкого кола читачів, хто забажає «вичавити із себе раба».

Так як з відродженням козацтва – відродиться і Україна

ДІТЯМ ПРО КОЗАКІВ. КАЛЯНДРУК ТАРАС

Тарас Каляндрук розповів про те, чому нову книгу він вирішив писати для дітей: саме їм особливо потрібно знати нашу справжню історію, її захоплюючі й героїчні сторінки. Молодь у наш час дуже потребує хороших прикладів, їй потрібні герої для наслідування. В той же час телебачення, кіно та й віртуальний світ комп’ютерів заповнюють японські ніндзя й самураї, американські ковбої, російські спецназівці. Козаки в цьому морі якось відійшли на задній план. А в них сучасному воїнові є чому повчитися. Адже козаки були чудовими розвідниками-пластунами, блискуче володіли різноманітними бойовими прийомами, мали багатющі традиції і звичаї, втілювали в собі кращі риси нашого народу.Видання розраховане на дітей шкільного віку, батьків та всіх хто цікавиться історією та особливо історією козаків. Найважливішим для козаків в бою було вміння блискавично вирішувати, виходячи з найнесподіваніших ситуацій. А якою ж була культура українського козацтва? Шанувалися військові традиції та звичаї? Та чи існувала спеціальна психофізична підготовка козаків? Книга пропонує відповіді на ці питання та доповнює її цікавою історією про характерників та пластунів.  

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ЗА ГЕРОДОТОМ

Читач має змогу ознайомитися з неупередженим перекладом «Історії Геродота», в якому виправлені основні неточності та свідомі перекручення фальшивих істориків, і поринути в прадавні часи Скитії, поглянувши на скитів очима очевидця тих подій.
Примітки пояснять старі назви земель, країн, народів, міст і рік. Також в них проведений аналіз походження скитів, їх культури, звичаїв, мови та писемності.
Відкривайте для себе багато нового про коріння українського народу, його славні традиції в землеробстві та військовій справі

ОПИС УКРАЇНИ. ГІЙОМ ЛЕВАССЕР ДЕ БОПЛАН

В книзі відомого мандрівника, архітектора та картографа подано безцінні відомості про тогочасну Україну, що після розпаду Київської Русі потрапила до складу Королівства Польського. Цінність поданого матеріалу значно зростає, коли сприймаєш оповідь очевидця і сучасника, який крім всього іншого був іноземцем, не зацікавленим у викривленні реалій того часу. Також важливим аргументом на користь поданого матеріалу є час написання (1648р.) і дата першої публікації книги (1652р.) т-до 1716 року, що знаменував собою час тотальної фальсифікації Московією минулого Русі.

Більше унікальних книг можна знайти тут: https://www.sribnovit.com/shop/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Share via
Copy link
Powered by Social Snap