Перший біблійний альфонс, який став юдохристиянським святим.
Альфонс — чоловік, що перебуває на утриманні жінки, при цьому надаючи їй інтимні послуги, або займається проституцією. Назва виникла, коли Александр Дюма (син) написав свою роботу «Мосьє Альфонс», де головним героєм був чоловік на утриманні своєї коханки.
Далі лише біблійні цитати, від яких йде лютий сморід аморальності, пристосуванства, негідності і мерзенності.
БІБЛІЙНИЙ ЗВИЧАЙ ПІДСОВУВАТИ СВОЇХ ЖІНОК ПРАВИТЕЛЯМ РІЗНИХ КРАЇН
На той час Авраму було близько 100 років, а Сарі близько 90.
Чому в біблії Аврама назвали праведним, якщо мали б назвати альфонсом, а Сару прамамою людей, хоча мали б назвати найстарішою проституткою світу? Смішно, що біблія називає Аврама і Сару одними з перших людей, і тут же пише про інші народи, про фараонів, невільниць, слуг. А де вони взялися? Писаки біблії точно вижили з розуму, лише божевільні так безтямно можуть суперечити самим собі.
Але повертаємось до сексуально -бізнесових пригод престарілої пари юдеїв.
Перший випадок
12: 1. І пішов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Палестині тяжкий став.
11. Як він прийшов до Єгипту, то сказав до жінки своєї Сари: “Я знаю, що ти жінка вродлива.
12. І Як побачать тебе єгиптяни,
13. Скажи ж їм, що ти моя сестра, — щоб добре було мені через тебе”.
14. Як прийшов Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
15. І хвалили її перед фараоном. І взята була Сара до дому фараонового.
16. І він для Аврама добро вчинив за неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і ослів, і рабів, і невільниць, і ослиць, і верблюдів.
17. І вдарив Єгова фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.
18. І прикликав фараон Аврама й сказав: “Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка?
19. Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв її за жінку. Ось жінка твоя, — візьми та й іди!”
13: 2. А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.
Другий випадок
20: 1. І вирушив звідти Авраам до краю Неґев.
2. І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: “Вона сестра моя”. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру.
3. І прийшов Єгова до Авімелеха у сні, і сказав до нього: “Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка”.
4. А Авімелех сказав: “Господи, чи Ти вб’єш також люд праведний (Аврама і Сару)?
5. Чи ж не він сказав мені: Вона моя сестра, а вона сказала: Він мій брат?..
6. І промовив до нього Єгова у сні:
7. “А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк… А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє”.
9. І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: “Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх?”
11. І сказав Авраам:
12. “Вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.
13. І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат”.
14. І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.
17. І помолився Авраам Єгові, — і вздоровив Єгова Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову народжувати.
Оберіг від нечисті, в тому числі і біблійної, МОЛЬФА СРІБНА
Замовити можна тут: https://sribnovit.com/product/molfa/
Ми вже писали про біблійний звичай, коли чоловіки торгували своїми жінками і це не заважало їм стати духовними авторитетами для юдеїв і юдохристиян. А як же жінки, невже відставали в аморальності від своїх чоловіків? А от і не відставали. Ось приклад біблійної прошмандовки Сари і її чоловіка Аврама, які в біблії іменуються святими. Що ж, яка книга, такі і святі.
БІБЛІЙНИЙ ЗВИЧАЙ ПІДСОВУВАТИ СВОЇХ ЧОЛОВІКІВ ІНШИМ ЖІНКАМ
16: 1. А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар.
2. І сказала Сара Аврамові: “Прийди ж до моєї невільниці, — може від неї одержу я сина”. І послухався Аврам голосу Сари.
3. І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.
4. І він увійшов до Аґари, — і вона зачала. Як вона побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.
6. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від неї.
7. І знайшов її Ангол і сказав: “Аґаро, Сарина невільнице…
9 Вернися до пані своєї, — і терпи від неї!”
21: 1. А Єгова згадав Сарру…
2. І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості…
3. І назвав Авраам сина Ісак.
6. І промовила Сарра: “Сміх учинив мені Єгова, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене”.
Якщо б ви прислухалися до змісту проповіді попів в християнських церквах під час вінчання українських подружніх пар, то неодмінно почуєте: “Щоб ти була такою плідною, як Сарра!”. І ніхто з молодят та їхніх батьків навіть не задумуються над цим підступним “замовлянням”. Згідно з біблійною легендою, Сарра була безплідною майже все своє життя і першу свою дитину вона народила в 90 років. Якщо врахувати, що в українському народі жінки живуть переважно до 80-ти років, то стає зрозумілим, що побажання молодій дівчині “бути плідною як Сарра” означає: щоб була безплідною або щоб народжувала дітей тільки в старості. Навіть Сарра говорить Аврааму: “Сміх учинив мені Єгова, — кожен, хто почує, що я народила в старості, буде сміятися з мене”. До того ж саме Сарра підсунула свого власного чоловіка Авраама невільниці-єгиптянці і хотіла привласнити собі її дитину. А Єгова, знаючи про це, ще й зробив її плідною і назвав “царицею”.
Оберіг від нечисті, в тому числі і біблійної, МОЛЬФА СРІБНА. Замовити можна тут: https://sribnovit.com/product/molfa/
Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%bc%d0%be%d1%81%d0%ba%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be-%d1%94%d0%b2%d1%80%d0%b5%d0%b9%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%bb/
Світова москвинсько-єврейська проблема та визвольний націоналізм. Автор-Дарій Світлий
У монографії подано результати досліджень висвітлення проблем московства і єврейства в науково-популярній, філософській, історичній, політичній, публіцистичній та художній літературі. Ці джерела формують у суспільстві певне сприймання цих проблем і висвітлюють їхні больові точки.
У контексті парадигми епохи національних держав запропоновано систему підходів для усунення цих проблем. Окреслено соціально-політичні умови, за яких ці підходи можуть бути реалізовані. Висвітлено місце і роль визвольного націоналізму та парадигми епохи національних держав у розв’язанні означених проблем.
Для широкого кола читачів.
