Дударківська карта – так умовно названа авторами зображення, вирізьблене на кістяній сокирці, знайденій у 1961 році на торфорозробках в с. Дударків, Бориспільського району Київської області. Сокирка, вірніше її уламок, довжиною близько 14,5 см вироблена з рогу північного оленя датується приблизно кінцем неоліту-початком бронзового віку (початком ІІтис. до р. Х)

Відомий археолог О.О. Формозов вперше помітив схожість зображень Дударківської та Путивльської карт за синтактичним змістом. За цією аналогією неважко ідентифікувати дударківське зображення як більш досконале за семантикою – окрім відомих вже зигзагоподібних ліній (річка, водотік) та трикутники (домівки на його березі) додатково ще й зооморфні та флороморфні зображення – тобто прилегла територія з деревною рослинністю та пасовищами (зображення тварин). Кістяна сокирка слугувала безперечно знаком влади, або як культовий предмет. В обох випадках логічно припустити, що зображення на ньому – це територія, яку у певній мірі вважали своєю власністю місцеві мешканці.

Автор: А. Володченко

Список літератури:

1. ВОЛОДЧЕНКО А.: Картосемиотика и доисторические карты.-Барнаул-Дрезден, 1997.-116c.
2. ВОЛОДЧЕНКО А., ШЕВЧЕНКО В.О.: Доiсторiчнi карти України. Dresden 2004.
3. ПИДОПЛИЧКО И.Г.: Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине.-К.: Наукова думка, 1969.-163 с.
4. ШЕВЧЕНКО В.О.: Національна реліквія // Український географічний журнал.-1994.-No 1-2.-С.57-59.
5. WOLODTSCHENKO, A.: Diskussionsbeitrag zu palaokartographischen Darstellungen. Wiss.Zeitschrift der TU Dresden, H.2, Dresden 1992 (41), S.67-69.
6. БОРИСКОВСКИЙ П.И.: Палеолит Украины.-М.-Л., 1953.
7. ВОЛКОВ Ф.К. (1903): Искусство мадленской эпохи на Украине // Археологическая летопись Южной России.-Киев, 1903-No 1.
8. ЯКОВЛЕВА Л.А. : К изучению гравировки на бивне из Кирилловского позднепалеолитического поселения // Исследование социальноисторических проблем в археологии (Институт археологии АН УССР).-К.: Наукова Думка, 1987.-С.177-186.
9. МИХАЙЛОВ Б.Д.: Подземный «эрмитаж» Приазовья.-Запорожье, 1998.
10. МИХАЙЛОВ Б.Д.: Петроглифы Каменной Могилы (семантика, хронология, интерпретация).-Запорожье: Дикое Поле, 1999.-240 с.
11. РУДНИЦЬКИЙ М.Ю.: Кам‘яна могила.-К.: 1961.-69c.
12. БЕРЕЗОВЕЦ Д.Т.: Рисунки на челюсти быка // Советская археология,4/1958.
13. ДЯДЕНКО В.: Унікальна пам‘ятка стародавнього мистецтва // Народна творчість та етнографія.-К.: Видавництво АН УРСР, 1962.-Кн.4.-С.142-145.
14. ФОРМОЗОВ А.А.: Об изображении на костяном топорике из Дударкова //Советская археология.-1974.-No 2.-С.294-251.
15. БУРДО Н.Б.: Теракота трипiльської культури. Київ 2001.
16. ГЕДЫМИН А.В.: Картография. Москва 1946.
17. ТКАЧУК, Т., МЕЛЬНИК Я.: Семiотичний аналiз трипiльсько-кукутенських знакових систем.Iвано-Франкiвськ 2000

Портал SPADOK.ORG.UA

література, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d0%be%d0%b4-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%b8-%d1%80%d1%83%d1%81%d1%96/

Великий код України-Русі.

Це про книжки Сергія Піддубного пишуть, що «одна сенсація наздоганяє іншу». Найнеймовірніші, найдивовижніші з них – дуже чітко і аргументовано спростувують наявні у світовій історіографії погляди на відомі історичні пам’ятки далекої минувшини.

В 2020 році було перевидано унікальну книгу “Великий код України-Русі”. Її можна сміливо назвати родовідною книгою нашого народу. Вперше в історіографії докладно розглядаються давньоукраїнські основи – Боги, герої, племена, держави, мова, дохристиянська релігійна система.

До дослідження автор залучив широкий пласт літератури: праці Гомера, Гесіода, Есхіла, Геродота, Світонія, Біблію, Велесову Книгу і багато інших джерел.

Доводи та висновки автора грунтуються також на численних світлинах артефактів, пам’ятників, святилищ, на стародавніх картах тощо.