Деякі горе-діячі в рідновірському русі, особливо самоназвані та самопосвячені , не розуміючи і на знаючи народної української традиції проводять вигадані ними ж дивовижні дійства, які вони називають обрядами. І, як один з елементів використовують жертвопринесення хліба, або зерна.
Для наших Пращурів хліб та зерно були найвищою сакральною цінністю, уособленням самого Життя, Сонця та Роду. Спалювання хліба чи зерна в багатті дійсно вважалося страшним гріхом, святотатством та наругою над працею і дарами Землі-Матері. Така дія в народній магії трактувалася як накликання голоду, бідності, неврожаю та смерті на весь рід.

У автентичних, життєствердних обрядах Кола Сварожого взаємодія з хлібом та зерном відбувається принципово інакше:

Зерно ніколи не спалюють — його сіють або підкидають до неба. висипають пташкам, чи комашкам, під час обрядів Великодніх зерном посипають землю, оселю та людей. Це обряд Засівання, повернення духу Поля у весняну землю, з побажаннями гарного урожаю, та добра і щастя людям. Також ця дія є сакральним продовженням життя, утвердження вічності душі, та побажання багатства, здоров’я і благополуччя

Хліб (Колач, Коровай) приносять у дар через заломлення. Його кладуть також на обрядовий камінь (Алатир), під священне дерево (дуб, березу) або кришать пташкам.

Поділ із громадою. Головну обрядову хлібину завжди заломлюють і розділяють між усіма присутніми, щоб кожен долучився до благодаті й сили Сонця.

Що ж насправді клали у вогонь ? У ритуальне багаття як офіру (жертву) пускали виключно мед, сурицю (чисте молоко або трав’яний напій), сакральні трави (полин, чебрець) чи віск, але в жодному разі не хліб і не зерно.

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d1%80%d1%96%d0%b4%d0%bd%d1%96-%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%b0-%d0%b2-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d1%96-%d1%81%d0%b2%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b6%d0%be%d0%bc%d1%83-%d1%82%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d1%80%d0%b0-%d0%bf/

“Рідні свята в Колі Сварожому”, Тамара Пістун

Дітям України треба більше знати про своє праминуле, щоб ніхто не зміг нав’язати нам чужого, не властивого нашій генетичній пам’яті й нашій душі. Людину без пам’яті, без минулого легше зламати, підкорити. Людина без власної волі, без здатності думати й аналізувати безсила. Їй легше нав’язати різні догми, перетворити її свідомість на рабську. Душі предків їй не допоможуть, та й вона не кликатиме їх на допомогу, бо нічого не знає про них. Предки допомагають тим, хто про них пам’ятає. У цьому посібнику подано сценарії просвітницьких заходів, виховних годин, свят, конкурсів, що їх можна використати у навчально-виховному процесі впродовж усього року. Для організаторів шкільного дозвілля, класних керівників, студентів.