Уривок з Повісті временних літ, від зазомбованого юдохристиянського монаха. Так люто брехати і ліпити скрізь християнство міг лише збожеволілий від читання пришелепкуватої біблії несамовитий монах. Але я не про те, а про використання юдохристиянством для досягнення своїх цілей примітивних фокусів. Один з них описується в нижченаведеному уривку, про сліпоту Володимира, який після охрищення став Базилієм і “чудесно” прозрів. Для того, щоб це зробити береться жменька травички, не скажу якої і заварюється, як чай. Важливо не переборщити з дозою. Коли людина випиває цей напій, то через пару годин стає сліпою, або майже сліпою. Після цього людині кажуть, що якщо вона зробить певні дії, наприклад охреститься, то прозріє. Нещасна і налякана особа не здогадується, що сліпота пройде самостійно , за півтора-два дні і дозволяє собою маніпулювати як завгодно, що їй скажуть-те і буде робити. Такі речі , а також багато інших навчали майбутніх магів шумери, асірійці, русичі,індійці і багато інших народів і до деяких з цих найпримітивніших по своїй природі фокусів отримало доступ християнство і юдаїзм. Наприклад, правда ж вражаюче, коли звичайна палиця в руках жреця перетворюється на живу змію? Або коли жрець йде босим по розжареному вугіллю? Пересічна людина в шоці від такої надзвичайної “могутності” і навіть не здогадується, що це все надзвичайно просто та елементарно робиться.
І коли проминув рік, в літо 6496 [988] пішов Володимир із воями на Корсунь, город грецький, і закрилися корсунці в городі. І став Володимир поблизу, півколом від лиману на віддалі польоту стріли від города, і самовіддано боролися з ними горожани, і Володимир взяв город в облогу. І знемагали люди в городі, і рече Володимир горожанам: «Якщо не здастеся, то буду стояти і три роки».
Володимир же спорядив воїв своїх і повелів насип зводити до городських стін. У тих, що насипали, корсунці, підкопавши стіну городську, викрадали насипану землю, і виносили до себе в город, і зсипали посеред города. Вої ж присипали ще більше, і Володимир стояв. І от один корсунський муж іменем Анастас пустив стрілу і написав на ній: «За тобою зі сходу колодязі, від них вода по трубі тече в город. Перекопай і перейми воду». Володимир, як почув це, підняв очі в небо і сказав: «Якщо це збудеться — охрещуся». І негайно повелів копати там поперечний рів, і перейняв воду. І люди знесилились від спраги і здалися. І ввійшов Володимир у город, і дружина його, і послав Володимир до царів Василія й Костянтина, кажучи так: «Оце город узяв ваш славний. Прочував, що маєте сестру дівицю, і якщо не віддасте за мене, то зроблю столиці вашій те, що цьому городу зробив». І, почувши це, царі засумували, і послали відповідь, таке кажучи: «Не личить християнок за поганих віддавати. А коли охрестишся, то візьмеш її, і доступиш царства небесного, і з нами єдиновірником будеш. А коли цього не захочеш зробити, то не зможемо сестру свою віддать за тебе». І вислухав це Володимир і сказав посланцям від царів: «Скажіть царям так: «Я охрещусь, оскільки ще до днів цих уподобав закон ваш, і любий він мені, і віра ваша, і богослужіння, про яке розповідали мені посланії нами мужі». І почувши це, царі раді були; і вблагали сестру свою на ймення Анна, і послали до Володимира, кажучи: «Охрестись, тоді пошлемо сестру свою до тебе». І рече Володимир: «Хай ті, що прийдуть з сестрою вашою, охрестять мене». І послухали царі, і послали сестру свою, і сановників деяких, і священиків. Вона ж не хотіла іти, як до поганих, і говорила їм: «Лучче б мені тут умерти». І сказали їй брати: «Може, якось наверне Бог землю Руську до покаяння, і Грецьку землю позбавиш від лютої війни, хіба не бачиш, скільки зла натворила Русь грекам? Тепер же, якщо не підеш, зроблять і нам те саме, [що в Корсуні]». І ледве примусили. І сіла вона в кубару, і з плачем попрощалась із рідними своїми, й попливла через море. І коли прибула в Корсунь, то вийшли на берег корсунці з поклоном, і ввели її в город, і посадили її в палаті. Із божого допусту в це врем’я розхворівся очима Володимир, і не бачив нічого, і затужив сильно, і не знав, що робити. І послала до нього цариця, кажучи: «Коли хочеш хвороби цієї позбутись, то охрестися негайно, а коли ні, то не збудешся цього». І як почув це, сказав Володимир: «Якщо справді так буде, то воістину великий Бог християнський». І повелів охрестити себе. І єпископ же корсунський із попами царициними благословив його і охрестив Володимира. І коли возложив руку на нього, Володимир у ту ж мить прозрів. Коли Володимир відчув це нагле прозріння, то прославив Бога і сказав: «Тепер тільки узнав Бога істинного». Побачила це дружина його, і багато охрестилося. Хрестилися ж в церкві святої Софії, і стоїть та церква в Корсуні посеред города, де торгують корсунці. Палата Володимира окрай церкви стоїть і до сьогодні, а царицина палата — за вівтарем.
Після охрещення Володимира привели царицю на обручення. Ті, що не знають цього, говорять, ніби Володимир хрестився у Києві, а другі — що в Василеві, а ще інші по-іншому говорять. І охрещеному в Корсуні Володимиру, після прийняття ним християнства, сказали таке: «Нехай не спокусять тебе ніякі єретики”
Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/istoriya-pradavn%ca%b9oyi-ukrayiny/
ІСТОРІЯ ПРАДАВНЬОЇ УКРАЇНИ. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ.
