Корпус першоджерел
Джерело №1
Народні весняні обряди
Найдавнішими джерелами про Ярила є етнографічні записи XVIII–XIX століть.
В Україні, Білорусі та частині південних слов’ян були записані весняні обходи з персонажем Ярилом.
Приклад
На Поліссі записано обряд, під час якого хлопець в білому одязі, прикрашений зеленню, уособлював Ярила.
Його водили селом із піснями та побажаннями врожаю.
Джерело №2
Павло Чубинський
У семитомній праці
«Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край»
описано народні весняні обряди, пов’язані з Ярилом.
Джерело №3
Володимир Гнатюк
Записав українські весняні пісні, у яких згадується Ярило.
Приклад
У різних місцевостях трапляються звернення:
Ярило прийшов…
або
Ярило несе весну…
(Формулювання відрізняються залежно від регіону.)
Джерело №4
Олександр Потебня
У своїх працях Потебня аналізував походження імені Ярило, пов’язуючи його з коренем яр- («ярий», «сильний», «весняний», «палкий»).
Археологія
Не знайдено:
- написів;
- ідолів;
- жертовників;
- культових предметів,
на яких було б ім’я Ярила.
Що достовірно відомо про Ярила
На підставі джерел можна стверджувати лише таке:
✔ ім’я Ярило широко представлене в українській та білоруській весняній обрядовості;
✔ існували народні обряди з персонажем Ярилом;
Основні джерела
- Етнографічні записи Павла Чубинського.
- Праці Володимира Гнатюка.
- Праці Олександра Потебні.
- Українські та білоруські веснянки й обрядові пісні XIX–XX століть.
книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d1%81%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%b0-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4-%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%81%d0%b0-%d1%8f%d1%86%d0%b5%d0%bd%d0%ba/
Велесова Книга. Переклад Бориса Яценко
