Наші предки здавна орієнтувалися на «поведінку» багаторічних рослин, які чітко відчувають подих весни. Тож скористаємося й ми цим календарем.

КОЛИ зацвітають проліски, можна висівати на розсаду насіння перців, помідорів, кольрабі для вирощування в кімнаті або опалювальній теплиці. Час сіяти (в захищений ґрунт) квіти — агератум, гвоздику, петунію, сальвію.

Зацвіла ліщина — починали сівбу у відкритий ґрунт. Це сигнал, що земля вже не промерзне, хоча приморозки ще повертатимуться. Сіють шпинат та редиску. А з квітів — нагідки і мак.

З’явилися пухнасті «котики» на вербі — час покласти в землю насіння салату, капусти. Із квітів — маргаритки, люпин, однорічні флокси, резеду.

Цвітіння форзиції та осики підказує — настала черга моркви й петрушки. З квітів сіють іберіс і годеції.

Як запишалися цвітом нарциси — висаджують розсаду ранньої і цвітної капусти, сіють горох і буряки, а також запашний горошок.

Вишня в цвіту — пора сіяти кріп, чабер. Однак «міська» вишня дещо випереджує «селянку». Не поспішайте, дочекайтеся, поки вишня зацвіте на власній чи сусідній ділянці.\

З’явилися перші листочки (завбільшки з копійку) на березі — садіть картоплю, але не пізніше, ніж зацвіте черемха.

Насіння однорічних ліанових найкраще класти в ґрунт відразу після початку зацвітання бузку. Цей же час сприятливий для качанного салату.

А вже як укрилася білими віночками калина, на дубі з’явилися листочки, можна сіяти огірки, гарбузи, кабачки, кавуни, дині, цукрову кукурудзу. Якщо поблизу немає калини, орієнтуйтеся на півонії. Вони теж дають старт теплолюбним культурам.

Розпускаються іриси (півники) — можна висаджувати у відкритий ґрунт брюссельську капусту.

Зацвів глід — сіють кукурудзу, соняшник, садять пізні сорти картоплі.

Укрився свічками каштан, цвіте горобина і духмяніє бузок — висаджують на грядку просто неба розсаду помідорів, перців та баклажанів. Сіють буряки, літні сорти редьки і редиски.

Закувала зозуля — черга льону.

До речі, у давнину весна для городників наставала, коли зацвітає мати-й-мачуха. Саме від цього дня відраховували час для початку польових робіт. На 11-й білили плодові, згрібали опале листя, садили молоді фруктові деревця. На 14-й починали готувати грядки. На 23-й можна було сіяти і садити ранні овочі: цибулю, буряки, ріпу, петрушку, моркву, горох, редиску, редьку. Через 30 днів загортали в землю ранню картоплю.

Не слід забувати, що в кожній місцевості свій мікроклімат, різна структура ґрунту, рівень його вологості. Тому до будь-яких прикмет треба підходити творчо, обережно перевіряючи, і пам’ятати, що немає стовідсоткових збігів.

Джерело: https://www.ridivira.com/uk/hospodarstvo/siiemo-za-narodnymy-prykmetamy

Книги Відуна Рувита, які можна замовити тут:

РОДЕ НАШ КРАСНИЙ. ВІДУН РУВИТ

Наші преки,які створили найпотужнішу і найцивілізованішу на Землі супердержаву Оратту ще 7-10 тисяч років тому, не відали царів,князів та інших володарів.Це була духовна держава волхвів,які управляли всім державним життям не силою зброї чи нагая,а на основі глибоких знань, починаючи з явищ природи і закінчуючи найтоншими нюансами внутрішнього світу людини. Автор цієї книги, відун Рувит, передає читачеві таємні знання, отримані ним з роду в рід.

ОКО РОДУ. ВІДУН РУВИТ

Спочатку було Слово. І слово було від Бога. І звернуто воно було до Дітей Божих які утворили спільноту з іменем Слов’яни. І спільнота ця — Рід Всевишній. І він проявом Єдиного Багатоправного Бога, і поселив Бог Рід дітей своїх на річці Божій, розселив між Дунаєм і Дністром, Дніпром і Доном, утворивши першу на Землі могутню цивілізацію, засновану на засадах Добра, Правди, Справедливості. І понесли Предки наші світло Мудрих Знань в усі краї — Європу і Азію, Африку і Америку, започаткувавши там нові цивілізації. І сягнула суперцивілізація, Родом нашим заснована, зоряних висот. І позаздрили славі і величі Роду слов’янського ниці варвари і духовні агресори, хитрістю та підкупом, олжею та підступом намагалися знищити відичні Знання і замулети джерела нашої світлої духовності, накинути на волелюбний народ зашморг рабської покори, зіштовхнути його в прірву темряви і мороку. І в певній мірі це їм вдалося, але повної перемоги вони не здобули і ніколи не здобудуть, бо живуть Мудрі Знання у глибинах пам’яті народної, у його традиціях і звичаях, казках і приказках, легендах і піснях, а ще — у вищому слові і нездоланному вмінні народних зцілителів і духовних провідників — Відунів і Волхвів. І житимуть ці Знання, допоки житиме наш народ, а народ житиме, поки в серцях і душах людей житиме непохитна віра в Рідних Богів.

МІСТИФІКАЦІЯ ТИСЯЧОЛІТЬ. ВІДУН РУВИТ

Книга „Містифікація тисячоліть” розкриває витокову глибинну неспротворену Правду про основи Світотворення, розповідає справжню Історію нашого Українського Роду від початку Світу і до наших днів, маючи за джерело багатий життєвий досвід і Знання, отримані відуном Рувитом по спадковій лінії від своєї знахарської родини. Книга наповнена глибокими міркуваннями про сенс життя людини і долю України-Неньки, про протистояння Добра і Зла, Світлих Богів і Темних Сил, ареною боротьби яких стала людська Свідомість. Відун Рувит побачив Шлях Визволення, він побачив Світло, і всіма своїми силами доносить це явлене йому одкровення до нас, рідних йому Українців, пробуджуючи нашу приспану свідомість і нагадуючи Істину, що ми, українці, не раби, а діти Рідних Богів, і тому самі маємо бути творцями свого життя, господарями на Рідній Землі, як то і було заповідано нам од Сотворення Світу Богами Рідними.