Коханий, заграй мені тишуНа дивну бандуру Мовчання,Хай душу мою заколишеСюїта смеркання...Заграй на сопілку чеканняБезмовну симфонію дива.В колисці надій і коханняЯ буду щаслива. Мій добрий, заграй мені думуНа вечора зоряних струнах,Акорди щасливого сумуХай котяться в лунах...А я полечу до смерканняВ обіймах твоєї розмови,В мелодії пісні мовчанняНечутного слова... Коханий, відкрий свою душу...
Осінній сум.
Заплутався сум осіннійу вербових косах:це вже осіньвже осінь… Тіло арфою вигнулося в дощі струменіло:о, холодно тілу,холодно тілу… Під пальцями вітру скрапували сумні звуки:де твої руки…де твої руки… Я стояла мовчуща і сива,в вербу вростала:літа не стало,літа не стало… Верба заколисалау сни вербові:прощай, любове,прощай, любове… Над головою в небо вглибалижуравлині печалі:куди ми причалим…куди...
Прокляття волхва.
Від князя Володимира правлінняДолинули історії слова,Передані наступним поколінням...Вели на страту сивого волхва. Він гордо йде й співає славень хвацько.Волоссям срібним вітер шелестить.А у ясних очах, немов юнацьких,Небесна відбивається блакить. Зростаючи на просторах природи,Від Сонечка отримав божий дарСлужити Праві й руському народу,Тож нарекли іменням Світозар. Міг подолати будь-яку хворобу,Бо таємниці знав...
Гайдамака.
"Бій відлунав. І червоні знаменаЗатріпотіли на станції знов.І до юрби полоненихСам комісар підійшов. Аж до кісток пропікає очима.Хлопці стоять перед ним, як мерці.П’яно хитається смерть перед ними,Холодно блима наган у руці. "Є гайдамаки між вами, я знаю,Кожного кулі чекає печать!"Стиснуто зуби в останнім мовчанні -Всі полонені мовчать. "Всі ви такі...
П Р А В І Р А.
З язичницького циклу Дайбожичі, Сварогови онуки,що волю й славу мали за мету,але терпіли сотні літ принукурабами зватися й молитися хресту... Молились ми богам -- чужим, жорстоким,як милосердним, добрим і благим, --чужою мовою, чужих пороківпозбути нас просили тих богів. Раби чужинців -- смерди та ізгої,переродились ми на вахлаків --були для всіх...
Відьмині слова.
Магічне Коло будувати маєм ми,Щоб злобних духів далі відігнати…І шанувати світло Матері – Богині,Коли плетемо заклинання ми свої.Чотири рази в рік в Вогняні дні Знов пісню ми співаємо свою.Говоримо ми з Сонцем, з Місяцем, з травою…Гукаємо ми теплий Вітер за собою.І лиш сім слів запам’ятати маєм ми:РобиЩо хочеш!Тільки ,ШкодиНе роби!...
Україні!
«Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога За неї! Душу погублю!» Сотні тисяч, ба – мільйони українців (з минулого і до сьогодні) готові підписатися під цими словами. І це не богохульство! Це від історичної безвихідності, тобто через те, що Україна так тяжко йшла до...
Відновлено курган, оспіваний Тарасом Шевченком в Поезії «Розрита Могила».
Друзі! Хочу повідомити Вам не тільки приємну, а і важливу новину: першого липня цього року на кургані на місці «Розритої Могили», оспіваної у відомому однойменному творі Т.Шевченка, українськими козаками встановлено скульптурну постать МАМАЯ! Як відомо, ця Святиня України стояла сплюндрованою майже 165 років. На час написання вірша її якраз розкопували...
Одна з останніх Поезій Івана Франка…
Не мовчи, коли, гордо пишаючись, Велегласно брехня гомонить, Коли, горем чужим утішаючись, Зависть, наче оса та, бринить, І сичить клевета, мов гадюка в корчи, – Не мовчи! Говори, коли серце твоє підіймається Нетерплячкою правди й добра, Говори, хай слів твоїх розумних жахається Слямазарність, бездарність стара, Хоч би ушам глухим, до...
Розгнівано полян.
“Тако речемо, що маємо красне вінце віри нашоїі не мусимо чужої добиратися. ”Велесова Книга 7—3 Розгнівано Полян. Вирує грізне Віче.— Невірна кров! Приблуда! Лиходій!— Йому б церкви! Камінні, та все вищі!— Нас голяком пустити захотів!— Кривий сатрап! Лазутчик половецький!Так лає люд, заповнивши майдан,Правителя. Палають головешки,Освітлюють розгойданий туман.З недобрими усмішками урвища.Дожовують...