Магія Анахати ТаЩоМаєКрила

Легенький вітерець дув із-за гір, він пестив і водночас куйовдив Їїволосся, воно виблискувало в перших сонячних променях своїммідним відблиском, побитим де-не-де сріблом сивини, сивиниздобутої життям і болем зраненого Серця. Вона принесла допідніжжя цих величних гір, весь свій гіркий досвід, що робив Їїмудрою і водночас лежав тягарем на тендітній Душі. Прийшов...