Ти зрікся мови рідної

Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів’яне!

Ти зрікся мови рідної. Заріс

Твій шлях і зник у безіменнім зіллі…

Не маєш ти на похороні сліз,

Не маєш пісні на весіллі!

Ти зрікся мови рідної. Твій дух

На милицях жадає танцювати.

Від ласк твоїх закаменіє друг

І посивіє рідна мати.

Ти зрікся мови рідної. Віки

Ти йтимеш темний, як сльота осіння.

Від погляду твого серця й зірки

Обернуться в сліпе каміння.

Ти зрікся мови рідної. Ганьба

Тебе зустріне на шляху вузькому…

Впаде на тебе, наче сніг, журба —

Її не понесеш нікому!

Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Чужинця шани ждатимеш дарма —

В твій слід він кине сміх-погорду!

Ти зрікся мови рідної…

Дмитро Павличко

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%87%D0%B0%D1%81-%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B2/

Людина і нація. Час воїнів”

264 стор., 320 фото 1917 р. – до наших часів. Це книга ведучого сцени Революції Гідности, відомого українського публіциста, барда, артволонтера, науковця, громадсько-політичного діяча Володимира Гонського про боротьбу за Україну в її соціофілософському, політичному та історіософському вимірах: про патріотизм і національну ідею як рушії прогресу, про Героїв національно-визвольної боротьби українського народу, про велич воїнів УНР, Холодного Яру, инших повстанських загонів, УПА, про мову як чинник формування людини і нації, про геноцид українського народу, його форми й етапи, про політику і політиків, про суть і роль Майдану та наших українських революцій…