Якщо прочитати уважно біблію, то християнський рай дуже схожий на притулок для божевільних.
Крилатий вислів Франсуа-Марі Аруе (Вольтера) , щодо юдохристиянства, «Écrasez l’infâme!» («Роздавіть гадину!», або в інших перекладах «Знищте подлість!») став головним гаслом французького Просвітництва.
«Ті, хто можуть змусити вас повірити в нісенітниці, можуть змусити вас чинити звірства.»
«Фанатизм — це гостра хвороба, яку викликає релігійне забобонство. Він для душі те саме, що сказ для тіла.»
«Якщо ви хочете дізнатися, скільки зла завдала людству християнська релігія, подивіться на палаючі багаття інквізиції та згадайте релігійні війни.»
«Забобон — це найстрашніший ворог людського розуму. Коли релігія перетворюється на сліпу догму, вона виправдовує найгірші злочини.»
«Церква завжди намагалася панувати над розумом, щоб тримати народ у покорі та бідності.»
Від редакції.
Католики і уніати пропагують, що згідно догматів католицизму папи римські є непогрішні.
Наводимо коротенький текст з книги Лео Таксіля “Священний вертеп”, який переконливо доводить, що католики є одними з найбрехливіших і найпідліших юдохристиянських тварюк. І аналогічних історій про дикість “намісників святого Петра” в книзі більше 100!
Робіть висновки самостійно, шановні українські читачі.
Папа Захарій зажив собі чималої слави тим, що піддав найжорстокішому переслідуванню шотландського священника Вергілія, великого вченого, який висловив думку, що Земля — куля і у всесвіті існують ще інші, невідомі світи. У посланні до галльського примаса святий отець пише таке: “Зверніть увагу на філософа Вергілія, цього священника, який, вихваляючись неправдивими істинами, вселеними йому сатаною, має зухвалість стверджувати, ніби на землі існують невідомі країни й люди, а у всесвіті — місяці й сонця, крім наших.
Його треба вигнати з церкви, позбавити стану й кинути в найчорніше підземелля; попередньо ж піддати всім мукам, які тільки вигадані людьми, бо немає гідного покарання тому негідникові, який своїм блюзнірським ученням підриває святість нашої релігії”.
Це написала людина, яка вважала себе намісником того, хто все своє життя нібито проповідував прощення образ і гріхів.
Після смерті папи Павла Першого на престол був зведений Тиберій Константин, звичайний мирянин. Понтифікат Тиберія Константина тривав недовго. Не минуло й року, як духовенство обурилося проти нього. Клірики розділилися на дві партії, і з’явилося два кандидати на престол — монах Філіпп і диякон Стефан.
Константин Другий, будучи в глибині душі лагідною людиною, вважав своє становище щонайменше безглуздим. Він преспокійно зрікся папського звання й пішов у монастир, надавши своїм конкурентам можливість добивати один одного.
Перемога дісталася Стефану Четвертому. За ним збереглася репутація запеклого лиходія та найтяжчого злочинця.
Опинившись на престолі, Стефан Четвертий одразу ж віддав наказ заарештувати єпископа Феодора, друга свого попередника. Єпископу виколювали очі, відтяли язик, після чого витягли на гору й скинули в яр, де ченці прирекли його на голодну смерть.
Брата Константина Другого папські фанатики безжально побили залізними прутами, викололи очі й закривавленого кинули в підземелля монастиря святого Сильвестра.
Але й це не задовольнило кровожерливого Стефана. Разом зі своїми прибічниками він пробрався до монастиря, де знайшов собі притулок Константин, і, коли той спробував урятуватися втечею, переслідував його до самого храму. За наказом папи Константина витягли з вівтаря, підвісили до його ніг величезні гирі, прив’язали до коня й протягли вулицями Рима. Після цього кат на людному майдані випік йому очі розпеченим залізом. Під страхом тортур і шибениці Стефан заборонив громадянам не лише допомагати нещасному, а й навіть наближатися до нього.
Константин безпорадно качався в багнюці, і лише на другу добу обурення народу змусило церковників прибрати нещасну жертву й заховати в монастир.
Не менш ганебним і звірячим способом було замордовано прибічника папи Філіппа — Ватриперта. Його посадили на осла задом наперед і провезли вулицями Рима, вклавши йому в руки ослиний хвіст замість віжок. Після всіх знущань кат вирвав у нього нігті на руках і ногах та випік очі розпеченим залізом.
Нещасний не витримав мук і помер під час тортур. Папа менше з тим розпорядився продовжувати знущання з трупа, який потім скинули на смітник.
Наситившись помстою, намісник Христа скликав собор і змусив його ухвалити постанову, що надалі для обрання папи необхідно мати принаймні звання диякона.
На цьому ж соборі зайнялися ще раз Константином. Стефан наказав катові завдати своїй жертві дванадцять паличних ударів по голові й вирвати язик; страта відбувалася в присутності єпископів, сам першосвященик керував нею. Цього разу нещасний Константин помер під час тортур.
Трохи пізніше Стефан прирік на смерть двох римських аристократів, батька й сина, забажавши заволодіти їхнім майном. Стефан наказав у своїй присутності вирвати батькові очі. Кат пересердився, і через три дні той помер від кровотечі. Син виявився витривалішим за батька й витримав тортури. Тоді його кинули в підвал Латерана й там задушили.
Цікаво, що обидва ці аристократи більше за всіх ратували за обрання Стефана папою!
Свастичні Обереги від всякої нечисті можна замовити тут:
ЗҐАРДА СРІБНА. СИЛА РІДНИХ БОГІВ https://sribnovit.com/product/zgarda-sriblo-syla-ridnyh-bogiv/

ЗҐАРДА СРІБНА. ЗАХИСТ РОДУ. https://sribnovit.com/product/zgarda-sribna-zahyst-rodu/

Ще з дохристиянських часів Зґарда вважається цінним Оберегом. Її дарували діткам на іменини і дуже бережно до неї ставилися протягом життя.
Орнаменти цієї прикраси багаті символічним змістом, у якому закладені ідеї безперервності буття, продовження роду, оберігання сімейного вогнища
Вона захищає власника від будь якого недоброзичливого впливу та притягує удачу в усіх починаннях.
Матеріал виробу – срібло





