Очевидно, що сподіватись на те, що хтось замість нас відродить прадавні українські обрядові пісні не варто. А якщо так-то цю важливу роботу маємо розпочати ми. Яка є пропозиція? Є ряд українських обрядових пісень, деякі з яких нам відомі, а більшість призабуті, але збережені в певних джерелах. Які розділи пропонуються для дослідження?
Колядки
Щедрівки
Веснянки
Русальні пісні
Купальські
Жнивні
Весільні
Поховальні та поминальні
Подальший алгоритм такий:
В запропонованих нижче джерелах знаходимо записані обрядові пісні. Робимо таку схему:
Спочатку робимо джерельну карту:
де саме обряд або пісенний тип задокументований;
збірник, рукопис, архівний чи польовий запис;
хто записав;
коли;
де саме;
що реально збереглося;
наскільки давнім є свідчення;
чи є текст первинним записом, пізнішою публікацією або реконструкцією.
Після цієї карти — самі тексти.
Особливо важливо не змішувати:
Дохристиянський обряд, зафіксований у джерелі з пізнішим християнським фальсифікатом.
Що робимо далі?
Обираємо напрямок, який нас цікавить. Наприклад:
КНИГА I. ОБРЯДОВІ ПІСНІ Розділ 1. КОЛЯДКИ
Визначаємо автора, який записував колядки.
Наприклад:
Одним із найраніших збирачів українських народних пісень був Зоріан Доленга-Ходаковський. Його записи належать до початку XIX століття. У фольклористичній традиції вони розглядаються як одні з найраніших відомих записів українських колядок і щедрівок. Знаходимо в інтернеті : Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського. – К., 1974.
Етнологи, етнографи, фольклористи, музиканти, поети, обрядодії, жреці, волхви, які є в нашій групі опрацьовують Ваш матеріал, додають час і місце виникнення колядки, а також нотний запис, потім музичний народний гурт робить аудіо запис, ми все це поширюємо і таким чином призабута українська колядка повертається у широкий духовний простір українського народу. Її починають виконувати під час святкування свята Різдва Божича Коляди по всій Україні.
По цьому самому алгоритму відновлюємо й інші народні, обрядові шедеври. Ми не байдужі до величної спадщини наших славетних Предків!
Наступні джерела для опрацювання:
Михайло Максимович — 1827«Малороссийские песни»
«Русалка Дністровая» — 1837
Збірка Жеґоти Паулі — 1839Ще одна рання публікація — збірка Жеґоти Паулі, 1839 року.Гнатюк прямо зазначає, що колядки були надруковані вже в «Русалці Дністровій» (1837) та у збірці Жеґоти Паулі (1839
Яків Головацький Особливе значення має величезний матеріал Якова Головацького. Зібрання його колядок почало формуватися ще в 1840-х роках, але публікація затрималася. Окремі пісні, включно з колядками, були надруковані пізніше; велика збірка вийшла у чотирьох книжках 1878 року під назвою:«Народные песни Галицкой и Угорской Руси».
Павло Чубинський — 1872 У III томі «Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край», виданому 1872 року, міститься великий масив народнопісенного матеріалу, включно з колядками.
У цьому томі є: народний календар; веснянки; обжинкові пісні; колядки; інші календарно-обрядові матеріали.
Оскар Кольберґ — «Pokucie» Наступний важливий масив — праці польського етнографа Оскара Кольберґа. Перший том «Pokucie» вийшов 1882 року і містив кілька десятків колядок. Це також зафіксовано в огляді джерел, зробленому Гнатюком. Особлива цінність Кольберґа для нас полягає в тому, що його матеріал дає можливість порівнювати: Галичину — Покуття — інші українські регіони.
Борис Грінченко Ще один великий масив — «Этнографические материалы» Бориса Грінченка. Зокрема, значне число колядок було опубліковане в III томі 1899 року. Гнатюк прямо називає це одним із наступних великих поповнень колядкового корпусу після Головацького, Чубинського та Кольберґа.
Олена Пчілка — 1903 Особливо цікавим для нашого майбутнього аналізу буде збірник Олени Пчілки «Українські коляди», 1903 року.Пчілка запропонувала власний поділ колядок за сюжетами та мотивами. У її класифікації виділялися, зокрема, колядки з дохристиянською міфологічною образністю — сонце, місяць, зорі, дощ тощо.
Володимир Гнатюк — фундаментальний корпус Для нашого проекту особливо важливим буде Володимир Гнатюк. У 1914 році у Львові вийшов:«Етноґрафічний збірник», т. XXXV — «Колядки і щедрівки. Т. I», зібрані Володимиром Гнатюком. Це вже величезний систематизований корпус. Причому Гнатюк починає не просто з текстів, а з докладного опису: «Як відбувають ся коляди у Гуцулів» — окремий великий вступний матеріал на сторінках XV–XXXIV.Для нашого проекту це надзвичайно цінно. Бо ми отримуємо не тільки: ТЕКСТ ПІСНІ, а й: ОБРЯД → УЧАСНИКИ → ЧАС → ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ → ПІСНЯ. Саме так і повинен будуватися Корпус обрядів.
Великий корпус 1965 року Наступний етап — академічне упорядкування вже величезної кількості попереднього та нового матеріалу.1965 року Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР видав:«Колядки та щедрівки: зимова обрядова поезія трудового року».Обсяг — 803 сторінки. У змісті, зокрема, є розділи:«Початок світа»;«Розмова місяця з зорею»;«Постать господаря багатого і щедрого»;«Двір і майно господаря»;«Худоба господаря незлічена»;«Картини хліборобської праці в полі».
Господарський обрядовий шар господар; господиня; двір; худоба; зерно; урожай; багатство; шлюб; побажання плодючості. Міфологічний / космогонічний шар Особливо уважно: початок світу; море / вода; дерево; сонце; місяць; зорі; світло; земля; небо; птахи; творення світу. Можливі дохристиянські Божества: Дажбог; Велес; Мокоша; Лада; інші імена.І Особливо важливе питання — «Початок світа»
Для кожної колядки подаємо:
Назву / перший рядок Точне джерело Дата запису, якщо відома Дата публікації Місце запису, якщо відоме Збирач / записувач Оригінальний текст — без сучасного «покращення» Сучасна українська передача — лише якщо оригінал важко читати Ноти — якщо вони є Аудіо / польовий запис — якщо існує.
Отже, пропоную зараз перейти безпосередньо до роботи
КОЛЯДКА № 1 Найдавніший конкретний доступний текст → фотографія/скан сторінки першоджерела → точна транскрипція → сучасна українська передача → ноти → пошук автентичного аудіо
І далі йти одна колядка за одною,
Приклад:
Колядка № 1
«Ой! у садоньку павоньки ходят»
Джерело:Русалка Днѣстровая. Буда, 1837. Розділ оригіналу: «II. Обрядові пѣснѣ. Колядки».Запис: «Від Калушѣ зібраў Д. Вагилевичь» — тобто запис Далибором Вагилевичем. Оригінальна сторінка: 36–37. Сам альманах 1837 року зберігся в цифровому скані; бібліотека Харківського університету також дає повний комплект PDF оригінального видання. Скан першодруку:«Русалка Дністровая» — цифровий скан 1837 року На Вікіджерелах можна безпосередньо відкрити саме розділ «Колядки», а не весь альманах.📜 Оригінальний текст 1837 року Передаю саме правопис першодруку, не виправляючи його на сучасний український:
Колядка «Ой! у садоньку павоньки ходят» — оригінал 1837 року
Дітям України треба більше знати про своє праминуле, щоб ніхто не зміг нав’язати нам чужого, не властивого нашій генетичній пам’яті й нашій душі. Людину без пам’яті, без минулого легше зламати, підкорити. Людина без власної волі, без здатності думати й аналізувати безсила. Їй легше нав’язати різні догми, перетворити її свідомість на рабську. Душі предків їй не допоможуть, та й вона не кликатиме їх на допомогу, бо нічого не знає про них. Предки допомагають тим, хто про них пам’ятає. У цьому посібнику подано сценарії просвітницьких заходів, виховних годин, свят, конкурсів, що їх можна використати у навчально-виховному процесі впродовж усього року. Для організаторів шкільного дозвілля, класних керівників, студентів.
