Найчастіше ми не задумуємося над тим, що заховано в наших землях. А от для шукачів стародавніх скарбів – Україна є просто раєм, де можна копати, тикнувши навмання пальцем у будь-яку точку.
Тут проходило безліч мандрівників, торговців і завойовників. Одні приховували нажите непосильною працею, інші ховали награбоване. Золото, срібло, дорогоцінності — все це закопували в землю, замуровували в стіни, ховали з небіжчиками.
Скарби затягнуло мулом і засипало прибережним піском, вони поховані в курганах і фортечних підземеллях, спочивають під руїнами елліністичних міст і лицарських замків.
Одна із загадок, яка вже третю сотню років не дає спокою мисливцям за золотом, — де заховав свої скарби гетьман Іван Мазепа. Адже він був найбагатшою людиною не лише України, але й Європи. Його статки оцінювалися в мільйони рублів, що зараз становило б за найскромнішими підрахунками більше мільярда доларів США.
Легенд багато.
Наприклад, про Батурин і трагедію, яка назавжди увійшла в історію нашої держави.
Коли Іван Мазепа поїхав до Карла ХІІ, до гетьманської столиці підійшло російське військо. На той час Батурин являв собою добре укріплену фортецю, озброєною величезною кількістю гармат. Місто було не по зубах Меншикову. Але знайшовся зрадник – прилуцький полковник Іван Ніс. Він вказав ворогам таємний хід до фортеці. Коли захисники зрозуміли, що битву програно – заховали від загарбників в підземних сховищах все цінне, що там зберігалося. Свідків не лишилося. Захопивши місто, московити вчинили наругу над мешканцями, яким рубали та розтрощували голови, ґвалтували жінок, катували всіх, починаючи від немовлят, жінок і дідів.
Після того Петро І не раз споряджав туди експедиції для пошуків, які зрештою, виявилися марними. Навіть обіцянки подарувати половину скарбу тому, хто вкаже, де його шукати, не допомогли.
А в ХХ столітті, дізнавшись про це, дослідників і шукачів відправляв уже Сталін. Він мав думку, що скарби замуровані в стінах резиденції.
Згідно іншої версії, після Полтавської битви Іван Мазепа з Карлом XII втекли у маленьке містечко Бендери. Кажуть, що приїхали вони на величезній золотій кареті, яка була набита золотом та сріблом. Але де заховали їх – ніхто не взнав, проживши трохи більше 2 місяців у місті, Мазепа помер.
Відомий академік і дослідник Дмитро Яворницький, розповідав ще таку історію:
«Першим прискакав до Дніпра гетьман Мазепа й негайно поспішив переправитися через Дніпро: він привіз кілька мішків срібла й дві бочки золота, крім того безліч іншого «добра». Червня 27 числа в 4 години дня Мазепа та кілька його однодумців сіли у човни й почали переправлятися з дніпровського лівобережжя до правого берега. Але оскільки з ним було багато казни, то його люди почали тонути, і Мазепа наказав кидати гроші за борт. І так «майже три долі» того багатства опинилися на дні Дніпра».
Можна ще навести з десяток прикладів, де досі продовжуються пошуки цих легендарних скарбів. Звичайно, більшість людей вважає, що це лише казки і шукати їх немає сенсу. Тим більше, що цікавих знахідок за останні кілька десятків років офіційно не було.
Але от цифра – в Україні по найприблизнішим підрахункам працює на постійній основі близько двохсот тисяч чорних археологів. І вони вважають, що частка знайденого від всього захованого – 5-10 %.
Звичайно, існували раніше випадки, коли люди дивом натрапляли на якісь цінності. Проте зараз це дуже прибутковий бізнес. Шкода лише, що всі знахідки, як правило, потрапляють в приватні колекції за кордоном. І широкому загалу лишаються невідомими.
Підготувала матеріал Золотоволоска.
Книгу,про найцікавіщі і незвичайні знахідки можна замовити тут.
КОМУ БОГИ ВІДКРИЛИ СВОЇ ТАЄМНИЦІ – ІСТОРИКО-АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ