Міфологія давніх слав’ян (українська — зокрема) є виявом тисячолітнього здобутку духовної культури і творчої уяви народу, відображенням його світоглядності, що бере свої початки із далеких дохристиянських часів. Тож описані в них речі, явища, істоти маємо співвідносити не з подіями того часу, а з творцями міфів — людьми, громадою.

Міфи, що дійшли до нашого часу, безумовно, зазнали певних перетворень — разом з суспільно-політичними та іншими змінами. Всі ті зміни зберігалися в образах та звичаях, в епічних творах: легендах, переказах, бувальщинах, веснянках, колядках, щедрівках, купальських піснях, замовляннях та ін. Знання ж древньої міфології свого народу допоможе краще зрозуміти всі жанри усної народної творчості, сприймати їх як цілісний світогляд наших предків, істотно розірваного після прийняття християнства.

Література по темі. Замовити книги можна тут: https://sribnovit.com/product/%d0%b2%d1%96%d0%b4-%d1%8f%d0%b9%d1%86%d1%8f-%d1%80%d0%b0%d0%b9%d1%86%d1%8f-%d0%b4%d0%be-%d1%96%d0%b4%d0%b5%d1%97-%d1%81%d0%bf%d0%b0%d1%81%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8f-%d0%bc%d0%b8%d0%ba/

«Від яйця-райця до ідеї Спасителя» Микола Чмихов

А яйце з-за пазухи випало та об камінець і розбилося!.. Як узяв же тут скот вернути з того яйця – і корови, і вівці, і кози!” Так в українській народній казці передано міф про розколоте світове золоте яйце, з якого з’явились Всесвіт та усе живе в ньому. Створений ще предками слов’ян, цей міф – лише один із сюжетів системи світогляду давніх індоєвропейців, які усвідомлювали цілісність і разом з тим – трагічне порушення гармонії буття. Звідси – прагнення до подолання розколу між силами світу й людини, що реалізується в ідеї Спасителя, характерній для більшості вищих релігій, особливо для християнства…

У книзі відтворено споконвічний пошук розв’язання питання про місце і роль людства у житті Всесвіту. Аналізуються особливості взаємовпливів суспільства й довкілля у давнину, формування найдавнішої системи світогляду та її вершини – космології. Автор пропонує оригінальні концепції визначення прабатьківщини індоєвропейців та їх складової частини – предків слов’ян, дає характеристику основних рис язичництва Русі. Дослідження базується на матеріалах археології, етнографії, міфології, філософських учень, астрономії. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією матеріальної та духовної культури.”

За законами світового ладу. Вадим Мицик https://sribnovit.com/product/%d0%b7%d0%b0-%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%bc%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d1%83-%d0%b2%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%bc-%d0%bc%d0%b8%d1%86%d0%b8/

Культура етносу розвивається спадково. Тим більше, коли вона грунтується на мірностях Світового ладу, котрі проявляються через образотворчу мову. Вона визначає духовність і творчість, нею люди спілкуються зі Світом, межи собою і промовляють нею в майбутнє. Про філосовські аспекти Буття хліборобів Трипільської цивілізації, яка життєдіяла у половині VI тисячоліття та в перших століттях ІІІ тисячоліття до нашої ери на землях від Дунаю до Дніпра.

Автор: Вадим Мицик

Видавництво: МАУП

ISBN: 966-608-444-9

Кількість сторінок: 328

Мова: Українська

Розмір: 175х245 мм

Обкладинка: Тверда

Виробник: Україна

EAN: 9789666084449

Рік: 2007