КУПАЙЛО або КУПАЛО, – одне з найзначніших свят європейських народів, яке відзначається у день літнього сонцевороту, коли Сонце в небі найвище. Найдовший день, найкоротша ніч.
На КУПАЛА Сонце “на пташиний дзьоб” переходить у наступну половину року, починає “котитись вниз”, відмикаючи шлях для Зими.
На КУПАЛА Батько-Небо поєднується з Матір’ю-Землею, Яв – з Нав’ю, Вогонь – з Водою, а Чоловік, – з Жінкою.
На КУПАЛА відзначали великий шлюб Бога літнього розквіту вогню – Сонця-Семиярила з життєдайною Богинею води Даною.
Лише в КУПАЛЬСЬКУ НІЧ Бог ПЕРУН запалює на папороті цю вогненну квітку, квітку щастя, яка цвіте тільки раз на рік.
У КУПАЛЬСЬКУ НІЧ, – а це якраз середина літа, коли вся природа буяє зеленню, – Бог Купало благословляє зрілість усього сущого, а серця молодих і юних скріплює любов’ю.
На цьому святі Земля-Мати має найбільшу чародійну силу, яку віддає всім, а ВОГОНЬ і ВОДА – велику життєдайну, всеочищуючу та цілющу силу.
Дівчата, святково одягнені, запоясані чорнобильником і духмяними травами, з вінками квітів на головах, разом з неодруженими хлопцями, беручись за руки, скачуть через вогонь і шукають чарівний цвіт папороті.
КУПАЙЛО це українське свято кохання.
Запалене на святі КУПАЛА колесо, що котиться з гори у воду – символ повороту СОНЦЯ на зиму. Від цього дня, день похвилинно починає скорочуватись, а ніч збільшуватись, аж до осіннього рівнодення.
Сум прощання та радість пізнання нового буття – основний мотив, який сповнює свято
З історичних джерел відомо, що Богу Купалу приносили в жертву хліб – головний плід землі.
На Купала відкривається Небесна брама, тому всі молитви людей чують Боги.
Це ж тисячу триста літ хранимо святощі наші.
І нині жони наші кажуть,
що ми благі і втратили розум наш,
і самі зараз, як овча мале перед оними.
І не сміємо кинутися до брані і мечем разити ворогів наших.
Се Бог Купало гряде до нас і говорить нам,
що повинні стати горді і чисті тілами і душами нашими.
І впали до ніг його, аби він приходив до нас і нас охороняв,
ведучи до раті жорстокої, і там би стали до Сварги лицем.
І се, до січі йдучи, хвалили Богів наших у брані, як і в мирні дні.
І се Бог Купалиць рече нам, якщо вистоїмо до она часа,
то будемо по славі своїй вшановані, а також з Отцями сопричащени.
ВЕЛЕСОВА КНИГА Д 21. 3.
Як Отці наші, маємо очиститися мольбою в омовінні і митися,
мольби творячи, за чисті душі свої і тіла,
яко Сварог уставив ті омовіння і Купалища і те казав,
що не сміємо те покинути.
І умиємо тіла, й умиємо душі свої в чистих Водах Живих,
і підемо трудитися, всяк день мольби творячи і суру п*ючи,
як і Предки раніше робили.
ВЕЛЕСОВА КНИГА Д 26. 6.
Сварогу славославити і Дажбогу,
які же суть у Сварзі пречистій,
Перуну і Стрибогу, які громами і блискавками повелівають.
А Стрибог вітри яритиме на землю.
І тому Ладобогу, який править лади родинні і благості всякі,
і Купалбогу, який до Митнищ правитиме усяким омовінням,
і Ярбогу, який править весняним цвітінням і Русаліями,
Водничами, і Лісичами, і Домовичами.
А Сварог всіми править.
ВЕЛЕСОВА КНИГА Д 38-А. 7.
Замовити Велесову Книгу можна тут: https://sribnovit.com/product/15019/
«Велесова книга – архів Ішитви»
Нарешті вийшла друком та версія Велесової книги, котрою вже багато років живляться Славлення щонеділі о 10:00 на Хоривиці 
«Велесова книга – архів Ішитви» – це наступний етап досліджень Велесової книги, де ідентифіковано тридцять дописувачів цієї пам’ятки разом з контекстом написання їхніх послань у світлі історичних подій. З сивої давнини – до витоків України в Київській Русі.
Ви давно хотіли прочитати Велесову книгу так, як її писали насправді? У новому виданні «Велесова книга – архів Ішитви» представлено максимально близький до оригіналу концептуальний переклад — без спотворень, зі збереженням автентичної думки авторів. Вчення про Праву, Яву, Наву; безсмертя і таїнства нових народжень із набуттям надзвичайних здатностей; про «варну істинну» та гідний земного раю лад.
Разом з повним перекладом пам’ятки – відповіді з питань. Хто і як правив у Києві – Аскольд, Дір чи, можливо, Лебедій? Ким був і яким чином прийшов до влади Олег Віщий? Як бачила своє минуле слав’янська еліта? Якими ідеями керувалися, створюючи державу? Який було закладено політичний лад? У що вірили і що мали вищими цінностями наші давні витязі? Можливо, їхні цінності також і наші?
Ви дізнаєтеся, прочитавши цю книгу.
