Гарафина Маковій.
А прохала дитина, кладучи у ямки картоплини, ось чого:
— Не рости, як мій кулак, а як моя голова. Най буде тебе стільки у ямці, як у нас всіх, що в хаті, на руках пальців. Будемо тебе прашувати, будемо тебе підгортати, а від крота сама мусиш си вборонити. Най тя Бог сохранит від тучі, від посухи і від всякого іншого нещастя.
Щоб у діток був добрий апетит, хотілося їм їсти, давали ягідок, свіжої капусточки, чай з м’яти.
А ще давали кислячку, у який кришили цибульку. Бо цибулька, якщо її їсти сирою щоденно, велику силу дає.
Коли у людини уже зовсім сили нема, не може, ходити — силу вертає потерта морква, зварена у молоці і підсолоджена медом, варена пшениця з молоком, виноград. Бабусі наші чіпляли виноградні грона на ниточці до сволока і тримали у світлиці, де не топилася піч. Виноград так зберігався цілісіньку зиму.
Щоб не болів животик, давали їсти щоденно потроху червоного бурячка, капусти чи огірочка, часнику.
Якщо простудився — дадуть тобі чай з листочків малини чи чорної смородини.
Жар — високу температуру збивали, приклавши до стоп тертий червоний бурячок з оцетом.
Хворе вушко — закапували соком із подорожника. При хрипах, кашлі пили свіжий капустяний сік із цукром. Боліло горло — сік калини з медом.
Волосся, замість шампуней, мили яєчними жовтками. А в кого випадало — втирай перед миттям сік кропиви, чи цибульки, чи часничку. Бородавки розрізаною картоплею чи часником натирали і вони зникали.
Болять зуби — полоскали відваром з гарбузяних сушених хвостиків.
Не тримається сеча — відвар з сухого дубового листя пили.
Чиряки лікували печеною цибулею, міняючи через чотири години.
Обпікся — мазали ранку яйцем.
Нежить — закапували ніс соком свіжого буряка.
Глисти — їли натще серце гарбузового насіння, запиваючи теплим молочком.
Їх світ був насичений повір’ями, як нічне небо зірками. Навіть кожен день тижня в уяві наших бабусь-прабабусь мав своє значення. Може ви чули, як кажуть вони, що понеділок — важкий день? Так, понеділок вважався недобрим днем, коли мають найбільшу силу злі духи, відьми, русалки. Отож у понеділок не починали ніякої вагомої роботи. Не можна було в цей день мити голову, мастити, білити хату, переодягатися у чисту сорочку, виїжджати у далеку дорогу.
Вівторок зате — щасливий день. Добре починати усяку роботу. Але як змиватимеш голову у вівторок, то будеш мати напасть: хтось тебе образить задарма. У середу починалася робота у полі. І тільки в середу сіяли, садили. Перші рядки, звичайно, засівала маленька дитина, бо вона негрішна. І земля прислухається до того, що вона в неї прохає.
Срібний Оберіг,який можна замовити тут:
https://sribnovit.com/product/molfa/
МОЛЬФА СРІБНА
Найпотужніший магічний Оберіг!
Дає можливість почуватись людині повністю захищеною від несанкціонованого стороннього впливу. Будь–яка неправедна ворожа дія, направлена проти господаря Мольфи, повертається зловмиснику.
1. Що таке “Мольфа”?
Мольфа – це зачарований, себто одухотворений предмет, який використовується у магічній практиці карпатських мольфарів. Дехто з дослідників вважає, що саме від слова “мольфа” і походить слово “мольфар”. Однак, це не так. “Мольфа” – присвійне від “мольфар”, тобто річ мольфара. Нею може стати будь-яка заговорена віщуном річ, чи та, що використовується у побуті (стрічка, клапоть тканини), чи то виготовлена власноруч, наприклад – мосяжні персні, медальйони, згарди або знайдена мольфаром річ, іноді тваринного походження (зуб, перо птаха, кості тощо).
Ці мольфи виготовлені зі срібла.
2. Хто може робити Мольфу?
Робити їх мають право лише певні люди, які наділені даром Відання, в певний час і в особливому стані. Навіть точна копія Оберегу не має тієї сили і тієї дії, яку має Мольфа, яка дає Магічний захист.
3. Від чого захищає Оберіг?
Оберіг захищає від стороннього злого впливу, який в народі називають навроченням, порчею, зглазом, прокляттям, від передчасної і неприродньої смерті, від зброї, від важкого психологічного стану, коли людина довго знаходиться в депресії, або агресії, а також просто необхідні для дітей.
