Природний світогляд сповідують ті представники народів, які творять культуру. Штучні (неприродні) релігії сповідують ті представники народів, які творять антикультуру.Боротьба між цими двома протилежними світоглядами триває два з половиною тисячоліття.
Народів на світі багато. Рас (порід людей) всього чотири (біла, жовта, червона і чорна): вони виникли в різних місцях Землі незалежно одна від одної. Внаслідок змішування цих рас, виникли ще расові гібриди: метиси і мулати. Нині навіть висловлюються припущення, що не всі раси належать до людей.
Релігій на світі зовсім не так багато, як нас примусили уявляти, — їх всього дві: природна (язичництво всіх народів) і неприродна (різні штучні покручі — юдаїзм, християнство, іслам та похідні від них). Природні релігії сповідують ті представники народів, які творять культуру. Штучні (неприродні) релігії сповідують ті представники народів, які творять антикультуру. Боротьба між цими двома протилежними світоглядами триває два з половиною тисячоліття.
Розуміння расових цінностей своєї релігії закладено в людині генетично. Практично не існує людини, яка не зрозуміла б, не відчула б душею своїх власних расових цінностей. Якщо хтось не розуміє цінностей природної релігії, — значить він генетично належить до представників штучних цінностей, бо в його жилах переважає кров штучної раси. Ця аксіома дуже корисна українцям-християнам для роздумів.
Два тисячоліття людство витратило на пошуки штучних універсальних систем, нав’язаних йому семітським плем’ям, і сьогодні ми з великим сумом спостерігаємо самознищення білої раси на Землі. Статистика свідчить, що нині у світі 132 млн. язичників. З них 30 млн.- в Азії і 100 млн.- в Африці. В той же час у Європі лише 0,2 млн. язичників, які існують у середовищі 540 млн. войовничих християн, тобто людей ментально неспроможних оцінити нав’язані їм штучні «цінності».
Арійці, розуміючи загрозу релігійних збочень, чинили активний спротив цій пошесті.
Природні релігії довго чинили опір насильницькій релігійній пошесті.У слов’ян цей опір тривав найдовше з усіх арійських народів. Інквізиція, розпочавшись у ХІІІ ст., була спричинена релігійною нетерпимістю християнських фанатиків до всього живого і прекрасного. В 1233 р. римський папа Інокентій ІІ доручив єврею Гузману владу над Домініканським орденом і дав наказ «розслідувати», які язичницькі звичаї збереглися в насильно християнізованих народів, з метою їх викорінення. Цей орден і здійснював подібні «розслідування» — в усій, підвладній папі Європі, горіли вогнища з язичницькими дерев’яними письменами та віщими людьми. Апогей християнського засилля і розгулу інквізиції припав на XV — XVІІ ст.
В святинях Медоборів (Україна), куди перемістився центр Рідної Віри після християнізації Києва, язичницькі Богослужіння, здійснювані як професійними жрецями, так і окремими язичниками, тривали ще у XVІІ ст. А вже з середини XVІІІ ст. християнізм в Україні стає більш переважаючим.
Найдавніше уявлення про Бога, розлитого в природі, релігієзнавці називають іманентністю (від лат. immanens — властивий, внутрішньо притаманний предметам і явищам; той, що випливає з їхньої природи). За арійським світоглядом, Бог — природа; Він у всьому живому: в рослинах, тваринах, людині; Бог — батько, а людина — його дитя. Таке уявлення про Бога ще називають пантеїзмом (дослівно — «всебожжя, всеобожнення»).
Якщо Бог в людині, і людина в Бозі, то кожен може пізнати Його в собі, виявити свої найкращі божественні цінності. Не даремно у всіх арійських народів існувало релігійне переконання про їхнє Божественне народження.
Українці-русичі вважають себе онуками Дажбожими, синами Сварога, дітьми Перуна та ін. Язичницький арійський світогляд має культ обожнення Предків та своїх етнокультурних героїв. В арійців нема різкої грані між людиною і Богом.
Відносини язичника з Богами подібні до відносин людини з шанованими Предками.. Для язичника є очевидною істина: «шкодити природі — значить шкодити самому собі».
У семітів людина і Бог чітко розмежовані, відособлені, вони ніколи не зливаються, тому людина завжди залишається «рабом Божим». Саме така концепція Бога була нав’язана всьому людству у вигляді «світових» інтернаціональних релігій. Цією концепцією і нині просякнуті всі сучасні філософські й релігієзнавчі праці. Бог карає людей за їхні провини, люди є «рабами» Бога.
Український теософ Володимир Шаян, зазначав: «Бог — це ти сам, це божественний первень твойого духа. Бог — це божественний Чоловік. Ти є другом Бога, сином Бога, самим Богом, — ось основна настанова арійського світовідчування».
© Науково-дослідницький, язичницький портал «Автентична Україна»