Олександер Македонський – викрадення сина Сонця

Микола Заремба

«Історія – це брехня, з якою всі погодилися» Наполеон Бонапарт.

Олександер Македонський – видатний полководець античності, один з самих популярних державних діячів, який вирішував долю народів. На честь його складалися оди, робилися численні скульптурні зображення, чеканилися монети. Його лик можемо бачити на мозаїках, витворах мистецтва: керамічних вазах, медальйонах і т. п. Ім’я його сяяло в віках, сам він себе ототожнював з сонцем. Олександр: ОЛ – сонце; КСА – в санскриті озн. Земля; ДР (ДЕР) – держати, очолювати, державець, володар. Олександр – Сонцесяйний Володар Землі. Тут Олександер Македонський зображений з рогами овна, під знаком якого на землю прийшов Аполлон, нащадком якого вважав себе Македонський. Зрозуміло, що як в давнину так і в наш час багато хто хоче «примазатися» до слави Македонського, називаючи на його честь свої країни. Йдуть запеклі суперечки між Грецією, Македонією і Північною Македонією за його спадщину. Але, чи причетні ці країни до великого полководця? На мапах Птоломея, які показують розташування народів і племен на I ст. до н. д. , ми не побачимо Македонії, там, де вона знаходиться зараз, зате ми можемо бачити землю Олександра (Alexandri are) між Ріпейськими горами (Riphei montes) і Доном (Tanais fluvius). Ріпейські гори – це сучасний Донецький кряж, який колись був набагато вищим, а зараз вкритий землею і подекуди лісами. Ріпа – це земля. В санскриті rupa – Земля, від якого походять в українській мові: ріпа, ріпак, ропа. (дивись Вас.Кобилюх « 167 синонімічних назв землі у санскриті»). А ще Македонський вважав себе нащадком славного героя античності Ахілла. Перед початком походу на Персію Македонський вважав за святий обов’язок поклонитися могилі Ахілла! Античний історик Арріан (86 – 160рр. н. д.) в «Поході Олександра» пише: «Олександер Великий в 334 році, висадившись в Ахейській гавані, відвідав Іліон, провів там пожертвування Афіні Ілійській, а потім відвідав могилу Ахілла і поклав вінки на неї … після того взяв де-що з священної зброї часів Троянської війни (спис і щит Ахілла)». Це було в 334 році до нашої доби і , як бачимо, Іліон тоді ще існував з величним храмом богині Атені, де зберігалися обладунки Ахілла. Тобто, Македонський бував в Трої не як завойовник, а як гість, який відвідав могилу шанованого скитами героя Троянської війни Ахілла! Історики задають питання: «Чому Македонський не воював із скитами?». Та тому і не воював, бо предки Македонського були скитами і сам він за походженням був скитом! Великий Олександер ніколи не жив і не був в сучасній Македонії, яку придумали фальсифікатори історії. Те, що Всесвітня історія сфальшована ще в середні віки на догоду тодішнім можновладцям вже не викликає сумніву у все більшої кількості сучасних істориків, як в Європі, так і в Америці. Про те, де була Македонія насправді вказують нам історичні джерела, на які чомусь ніхто не звертає уваги. Римський історик Помпей Трог в своїй праці «Історії Філіпа»(7 рік н.е.) наводить цікаві факти: «В 340 р. до н. е. цар Філіп(батько Олександра) взяв в осаду місто Візантій, розташований на березі Боспора Фракійського, а в цей час на Дунаї скитський цар Атей вів війну з якимись істрянами , або мешканцями міста Істрії, або з якимось місцевим фракійським племенем. Дивлячись на те, що війна затягнулася, Атей через мешканців міста Аполлонії звернувся по допомогу до царя Філіпа, пообіцявши йому натомість всиновити царя Македонії і, відповідно, залишити йому свої володіння в спадок. Цар Філіп надіслав на допомогу Атею своїх воїнів, але в цей час помирає цар істрян, війна припинилася і Атей відсилає македонців назад, заявивши,що допомога йому більше не потрібна і спадкоємець йому теж не потрібен, бо в нього є свій син. Філіп у відповідь почав вимагати від Атея , щоб той відшкодував частину розтрат на осаду Візантія, і коли Атей відмовився, Філіп знімає осаду Візантія. Одночасно він повідомив Атея про те, що бажає поставити в гирлі Дунаю статую Геракла (як відомо скити вважали Геракла своїм родоначальником і обожнювали його) , на що Атей відповів, що не дозволить війську Філіпа ступити у свої володіння, але готовий прийняти і встановити статую Геракла і навіть турбуватися про її збереження. В протилежному разі статуя буде повалена і використана на виготовлення наконечників для стріл. Конфлікт розв’язався в 339 році до н. е. битвою між військами Атея і Філіпа, в якій цар Атей загинув (у віці 90 років). Філіп захопив у полон 20000 жінок і дітей, і стільки ж породистих коней». З вище наведеного тексту можна вивести цікаві висновки. Все це нам вказує на те, що і цар скитів Атей, і цар македонців Філіп мали якісь родинні стосунки, вони постійно повідомляли один одному про свої наступні дії. Цар Атей навіть хотів всиновити Філіпа, тобто вони належали до одного скитського роду, бо і Атей, і Філіп шанували, як свого родоначальника Геракла. Зображення Геракла найбільше знаходять в скитських поховання (на чашах, кінській збруї, виробах з слонової кістки). З наведеного вище тексту складається враження, що цар Атей і цар Філіп жили десь поруч один від одного. Як відомо з історичних джерел цар Атей займав територію Північного Причорномор’я від Дунаю до Дніпра. А на карті Клавдія Птолемея, яка датується II ст. н.е. ми можемо бачити позначку в Північному Приазов’ї біля Ріпейських гір земля Олександра (Alexandri are). Якщо врахувати відстань між сучасною Македонією і гирлом Дунаю, то це по прямій більше 900 км., а якщо врахувати що це іще і гориста місцевість, бідна на рослинність, то можна тільки уявити, щоб залишилося від тих 20000 коней, якби їх переганяли на таку відстань по горах. Можна тільки уявити скільки часу прийшлось би чекати на допомогу царю Атею від царя Філіпа, якби він послав своє військо від Візантія на сучасній Боспорській протоці. Якось воно не в’яжеться, інша справа, якщо б ця допомога була послана від Візантія, який знаходився на Боспорі Кіммерійському (сучасна Керченська протока). Конфлікти між родичами царем Атеєм і царем Філіпом виникали тільки через володіння територіями, бо це був давній торгівельний Шовковий шлях через Боспор Кіммерійський, Крим, Північне Причорномор’я і в долину Дунаю. З часом під навалою завойовницьких орд зі Сходу люди змушені були покинути свої міста і переселитися на Балкани і в район Середземномор’я. Переселяючись, вони на нових місцях засновували міста з давніми назвами. Так місто Візантій переселилося з Боспору Кіммерійського на Боспор Фракійський. Є ще один важливий аргумент на користь того, що справжня Македонія знаходилася там, де її розмістив Птолемей. Для такої потужної, як на ті часи, військової кампанії, а саме походу на Персію та Індію, потрібні були величезні ресурси: людські, провізія, тисячі коней та корм для них. Якщо подивитися на мапу, то сучасна Македонія займає територію, як невеличка республіка Дагестан в Росії. Само собою зрозуміло, що в ті часи на тій території таких ресурсів не було. А Велика Скитія в ті часи була багатющою житницею, через її терени проходив Шовковий Шлях, на її зелених луках випасалися тисячі коней. Та й щоб переправити величезне військо з кіннотою через Боспор Фракійський було б просто неможливим! Натомість, похід на Персію через сучасний Ставропільський край, між Каспійським морем і Кавказом найоптимальніший шлях. І це нам підтверджує Птолемей, вказавши на своїй мапі в межиріччі Дону і Волги тріумфальні колони Олександра Македонського (Alexandri columne) на честь перемоги над військом персів, яка відкрила шлях війську Македонського на Персію та Індію.Так хто ж фальшував історію, переніс цілу країну в інше місце, сфальшували мапу походу Македонського і для чого це робилося? Олександер Македонський чимось не догодив ще римлянам, мабуть їх дратувала його слава і приналежність до скитського роду. Римляни знищували все , що було пов’язувано з Македонським. Вони знищили величний меморіал на честь героїв Троянської війни, який був збудований з ініціативи Македонського, руйнували міста, які будував Олександер Великий. Римська Імперія впала, але нікуди не поділися римляни. В часи скитського царя Атилли (396 – 453р.) вся Європа була ним підкорена. І Римська Імперія і Візантія платили велику данину золотом Аттилі, і були на межі знищення. Ці часи надовго вони згадували з жахом і тому придумали підступну помсту, піддавши забуттю все, що було пов’язано з Атиллою, а його самого перетворили на якогось потворного азійського ординця з демонічними рисами. Помстилися і Скитії, спотворивши її історію – величних діячів, філософів, поетів перетворили на греків. Пограбували Північне Причорномор’я і Крим, зруйнувавши античні міста, тисячами вивозили скульптури і пам’ятки культури. Що не донищили вони, знищила Російська Імперія під час Російсько-Турецької війни (1787 -1792рр.), повністю зачистивши Крим від античних міст (чит. E. D. Clarke «Travels in Russia»). Свідок цього руйнування і варварства англійський професор Е. Кларк, який в чині військового інженера був в російському війську і вже на батьківщині написав книгу, згадував: «В Криму були не окремі камені чи вбогі рештки історичних будівель, а лише напівзруйновані величні храми, фортеці і навіть міста. Там стояли величезні , неперевершеної краси мармурові храми з прекрасними колонами. Після Атен та Риму тут були найбільші пам’ятки античної культури безмірної наукової вартості». Кларк даремно благав князя Г. Долгорукого не нищити, а продати Європі за великі гроші античні пам’ятки.Про те , що Македонія спочатку знаходилася на землях сучасної України говорять багато топонімів: Македонівка , Токмак, Томаківка, Макіївка. Корінь мак вказує на те, що там проживало плем’я маків. У Геродота (IV. 175) читаємо про маків: «… на заході, вздовж морського узбережжя живуть маки. Вони стрижуть волосся на голові, залишаючи чуби: на маківці вони відрощують волосся, а по боках збривають до самої шкіри». Маки – це військова каста, вони носили одяг червоного кольору. Запорізькі козаки покривали загиблих своїх товаришів червоною китайкою. На честь маків народ назвав червоні квіти маками, як символ пролитої крові. Другий корінь назви Македонія – Дон. Дон – це всім відома здавна ріка. Македонія була на правому березі Дону, а на лівому березі аж до Таманського півострова жило велике плем’я колхедонців. У Геродота (VI.33) читаємо: « На європейській стороні Геллеспонта(Азовське море) знаходяться: Херсонес (пів острів) з великим числом міст, далі місто Перінф, укріплені міста в Фракії, потім Селімбрія і Візантій. Мешканці Візантія і на протилежному березі колхедонці не стали очікувати нападу фінікійців. Вони покинули свої міста і відплили в Понт Евксінський». Зверніть увагу! Відплили в Понт Евксінський, а не в Мармурове море. На мапі Птоломея Крим названо Taurica cherfonefus (Тавріка херсонеська). Візантійський хроніст Амартола (IXст.) в своїй «Хроніці» перелічує народи, які в той час проживали в Північному Причорномор’ї: Мідія, Ольвія, Вірменію Малу та Велику, Каппадокію, Пафлагонію, Галатею, Колхіду, Боспор, Меотію, Дерева, Сарматів, Таврів, Скитію, Фракію і Македонію. На завершення – в Дніпропетровській обл.. Солонянський р-н , с. Олександропіль була велична царська Могила, 21м. висота і діаметр 101м., по колу вона була обгороджена кам’яною п’ятиметровою стіною, обкладена кам’яними плитами. Царська влада по варварськи знищила її в 1856 році. Ні в одній з Могил, розкопаних на Україні, не було підземних тунелей і такої кількості знайдених предметів (10000) з бронзи, золота, срібла, дорогоцінного каміння і заліза. Все вказує на те, що це було поховання Олександра Македонського. Олександропіль – місто Олександра. Могилу знищили і тепер доведіть, що там був похований величний син української землі. «Никогда не было и не может быть. Это же Дикое поле».

Використана література:1 Геродот «История» АСТ Москва 2009г.2 Сергій Піддубний «На землі Аполлона, Артеміди і Посейдона» Голованівськ 20093 Александр Великий Путь на Восток СПб: Изд-во Гос. Єрмитажа 20074 Д. Б. Шелов «Скифо-македонский конфлікт в истории античного мира» М.: 1971г.5 Сергій Піддубний «Українська цивілізація. Ведія». В-во «ФОП Стебеляк» Київ 20176 Павло Штепа «Московство» 1995р.

Культурологічний клуб «Українська цивілізація» м. Павлоград

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Share via
Copy link
Powered by Social Snap