О, лицеміри, словоблуди,
Навіщо іменем моїм
Благословляєте, паскуди,
Діла мерзеннії свої?

Ви не втомилися щосили
Цей світ розп’яттям добивать?
Забули? Я хотів кропилом
Вкраїнську хату вимітать!

Всі багряниці – на онучі!
Ікони – в піч! З кадил – люльки!
Вас у Дніпро з моєї кручі
Я поскидав би залюбки!

Ви вже мене святим пророком
Готові канонізувать,
А вірш “Ликері” ненароком
Вам не доводилось читать?

Та ви, невольники недужі,
І далі, мов свиня в калюжі,
В своїй неволі хропете.
Я ж Кобзаря дав не на те,

Щоб ви на ньому міцно спали,
Храми, палати будували
Та візантійство прославляли!
Не хочу ваших я церков,

Молитви рабської не треба,
Мій храм – природа, купол неба;
Для ряс і золотих оков
У ньому вільних місць немає,

Бог без попів благословляє
Молитву щиру.
Схаменіться
За себе добре помоліться,

Щоб Бог вам совість врешті дав,
А я вас більш не проклинав!

Пророк Тарас Шевченко передав це через Володимира Горбатюка, Волхва і Кобзаря , у ніч з 21 на 22 червня 11009 року Дажбожого.

Книга, яку можна замовити тут:

КОБЗАР. ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Поетичною геніальністю Тараса Григоровича Шевченка ми пишаємось перед усім світом. Він займає в душах українців почесне місце поруч з святими образами через те, що так розумів народ і співчував йому, як ніхто інший. А головне, Шевченко й понині будить і піднімає наш національний дух. Він зробив неоціненний вклад у формування свідомості українського народу як достойної європейської нації з багатим і славним історичним минулим. Збірка віршів, поем і балад під знаменитою назвою «Кобзар» Шевченка рекомендується для масового читача, зокрема школярам загальноосвітніх шкіл.