ЗВЕРНЕННЯ ДО УСІХ МАТЕРІВ СВІТУ!

З глибин віків, крізь товщу літ, У сплесках радості і суму, Несе у світ душ людських цвіт Палку, терпку правічну думу. У думі тій б’є віщий дзвін, Прадавнім болем стогне мати – Бо люд покликаний у світ Творить життя, а не вбивати! Пора, пора злу круговерть Зусиллям розуму здолати: Перемогти...