Аргументи на користь існування писемності на Русі до офіційного хрещення

«Писемність праукраїнців на Русі до офіційного хрещення»


1. Писачки (стили)

Археологи знаходять у Києві, Чернігові, Новгороді, Пскові та інших містах металеві й кістяні писала (стили).

Вони призначалися для письма по:

  • воскових табличках;
  • бересті;
  • іноді по м’якій деревині.

Особливо цікаві знахідки київського Подолу.

Частина їх датована

IX століттям,

тобто ще до офіційного хрещення Русі.

Сам факт існування стилів не доводить, якою була абетка, але дуже переконливо свідчить про існування писемної практики.

Це надзвичайно сильний аргумент.


2. Чи існують зразки докириличного письма?

Ось тут потрібно розділити питання.

А. Глаголиця

Вона існує.

Добре вивчена.

Має сотні рукописів.

Але більшість учених пов’язує її з Кирилом і Мефодієм (IX ст.), або їхнім колом.

Тобто це вже християнська місіонерська писемність, а не доведено дохристиянська слов’янська система.


Б. Кирилиця

Так само добре документована.

Найдавніші пам’ятки — кінець IX–X ст.


В. “Велесовиця”

Тут ситуація зовсім інша.

Термін «велесовиця» вживається сучасними авторами для позначення гіпотетичної дохристиянської системи письма, або письма, пов’язаного з «Велесовою книгою». Проте в академічній науці не існує загальновизнаної писемної системи з такою назвою, підтвердженої археологічними пам’ятками, чи корпусом автентичних написів.

Якщо ми згадуватимемо її , то лише як предмет історіографії, або сучасних реконструкцій, а не як доведений історичний факт.


Г. Руни?

Тут теж цікаво.

Археологи знаходять окремі символи

на:

  • амулетах;
  • прясельцях;
  • мечах;
  • кераміці.

Але поки що

ніхто не довів,

що це саме абетка.

Це можуть бути:

  • родові знаки;
  • магічні символи;
  • власницькі позначки.

3. Найцікавіший документ

Є один текст,

який мене дуже цікавить.

У “Житії Костянтина”

говориться,

що Кирило у Херсонесі побачив

Євангеліє,

написане

руськими письменами.

Саме ця фраза викликає величезні дискусії вже понад сто років.

А що говорять давні документи? Вони беззастережно доводять, що писемність в нас була задовго до християнства. Тому тих лженауковців, які розпатякують, що християнство принесло нам культуру, писемність, цивілізацію можна спокійно посилати на лоно Аврама.

Історичний контекст угоди 907 року

  • Похід на Царгород: Князь Олег здійснив успішний військовий похід на Константинополь (Царгород).
  • Усна домовленість: Грецькі імператори погодилися сплатити данину та надати пільги руським купцям.
  • Зміст переговорів: Олег послав своїх людей (Карла, Фарлафа, Вермуда, Рулава і Стеміда) до міста з вимогою данини для руських міст (Києва, Чернігова, Переяславля тощо

Русько-візантійський договір 911 року — міжнародний договір між Київською Руссю і Візантією, який регулював русько-візантійські відносини. Укладений 2 вересня 911 року і мав два варіанти — один грецькою (не зберігся) і один старослов’янською мовами. Зберігся в пізніших списках давньоруських літописів, зокрема, в «Повісті врем’яних літ». 

ПОВІСТЬ ВРЕМ’ЯНИХ ЛІТ

http://litopys.org.ua/pvlyar/yar.htm

До 6420 [912] року.

Роки 6421 [913] — 6477 [969].

Роки 6478 [970] — 6494 [986].

Роки 6495 [987] — 6521 [1013].

Роки 6522 [1014] — 6544 [1036].

Роки 6545 [1037] — 6576 [1068].

Року 6577 [1069] — 6583 [1075].

Роки 6584 [1076] — 6604 [1096]

Повчання Володимира Мономаха

Роки 6604 [1096] — 6615 [1107].

Роки 6616 [1108] — 6625 [1117].

Василь Яременко. НА ЗАМОВЛЕННЯ ВІЧНОСТІ

КОМЕНТАР до перекладу «Повісті врем’яних літ»

КОМЕНТАР до літописних географічних назв

КОРОТКИЙ СЛОВНИК історичної термінології, що вживається в «Повісті врем’яних літ»

Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с.

Кожен, хто цікавиться національною історією і тисячолітньою традицією її передачі і відтворення у слові, знає найдавнішу пам’ятку нашої літератури «Повість врем’яних літ», що створювалась в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями. Проте Несторів літопис за Іпатським списком, на відміну від Лаврентіївського списку, має виразне українське походження, в Україні жодного разу не видавався. У цьому виданні читач має змогу одночасно одержати оригінальний текст Іпатського списку і переклад сучасною мовою, також зроблено спробу вперше відтворити епічні оповідання літопису як віршований український епос періоду Київської Русі; має змогу з допомогою сумлінного упорядника і перекладача Василя Яременка дійти до витоків нашої української історії, до першооснов нашої державності, народності.

Переклад, післяслово та коментарі В. В. Яременка

ISBN 5-333-00032-8

 


Див. також:

Літопис руський за Іпатським списком (ПСРЛ, Т. II, 1908)

Лаврентіївський літопис (ПСРЛ, Т. I, 1926—28)

Повість временних літ. За Лаврентіївським списком (розшифровка).

Повість минулих літ. (переклад Л.Махновця).

Поучення Володимира Мономаха. (переклад Л.Махновця).

Поучення Володимира Мономаха. (давньоукраїнською).

«Повість временних літ». З енциклопедії «Українська мова».

«Літописи». З Енциклопедії Українознавства.

О. Творогов. Лексичний склад ПВЛ. Київ, 1984

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0-%d0%bc%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%bc%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%b2%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%bb%d1%8e%d0%b4%d0%b5%d0%b9/

«Українська мова — мова вільних людей»

Про книгу

«Українська мова — мова вільних людей» — це ґрунтовне дослідження Сергія Піддубного про походження, силу та унікальність української мови. Автор пояснює, чому мова формує не лише мислення, а й світогляд, свободу та здатність народу бути незламним.

Про що це видання

У книзі розглядаються важливі аспекти становлення української мови та її вплив на людину й суспільство. Автор порушує теми:

  • походження української мови та її історична тяглість;
  • роль мови у творенні національної гідності;
  • вплив мови на свободу думки та самосвідомість;
  • духовний і культурний сенс українського слова;
  • зв’язок мови з характером і силою українців;
  • чому мова є фундаментом державності.

Для кого книга

Книга стане цінною для:

  • усіх, хто цікавиться українською історією та мовознавством;
  • учителів, студентів, науковців та педагогів;
  • читачів, які формують національну свідомість;
  • тих, хто хоче глибше зрозуміти сутність української ідентичності;
  • кожного, хто любить і захищає українське слово.

Чому варто прочитати

Це не просто науково-популярна книга — це духовна робота, яка повертає гордість за рідне слово та нагадує, що українська мова була і залишається мовою свободи. Видання надихає, зміцнює віру в українську культуру та відкриває новий погляд на наше мовне коріння.

Особливості видання

  • глибоке, але доступне пояснення складних тем;
  • актуальні історичні факти та аналітика;
  • духовний, національний та культурний акценти;
  • стильне оформлення та якісний друк;
  • прекрасний подарунок для тих, хто цінує українське слово.

Це книга, яка повертає відчуття гідності та сили. Українська мова — мова вільних людей — нагадування про те, ким ми є та чому ми незламні.

Характеристики

Новий відгук або коментар

АвторСергій Піддубний
ВидавництвоЧАС УСПІХУ
Палітуркатверда обкладинка, 224с.
Формат84х108/16
ISBN978-617-7851-12-6

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Share via
Copy link
Powered by Social Snap