Спасівські практики

Поповнення енергії

Якщо ви втомлені чи відчуваєте брак сил та енергії, вам можуть допомогти практики з швидкого відновлення енергії. Енергія Перуна дозволяє швидко і потужньо поповнити свою енергію дії, а енергія свічки дасть врівноважену, насичену енергію творення.

Енергія Перуна

Ця вправа підключає до дуже потужнього і невичерпного джерела енергії дії, тому потрібно бути обережним і на початку практики наповнюватися енергією не більше чим достатньо на даний момент. На початку, вправа потребує тиші, спокою та зосередженості, щоб звуки, чи щось інше не заважали вам в цей час.

Закрийте очі та уявіть як ви босоніж піднімаєтесь на вершину гори чи пагорба. На вершині ви стаєте піднявши обличчя догори і бачите як над вами починають скупчуватись хмари. Спочатку вони невеликі і білі, а потім вони збільшуються та темнішають і зрештою закривають весь простір над вами і стають темними, грозовими. В середині них починають виблискувати потужні блискавки. Ви піднімаєте руки вгору і просите Перуна допомогти вам та дати сил і енергії на подолання труднощів (це може бути якась коротка молитва або проста щире прохання до Перуна). З хмар починають вириватися блискавки і входять у ваші руки і голову, поступово пронизуючи все ваше тіло до самої землі. Ваше тіло наповнюється енергією блискавки, вібрує та тремтить від напруження. Коли відчуєте, що енергії вже достатньо, або вже не в змозі витримувати напругу, складіть руки до грудей та подякуйте Перуну за силу та йдіть по своїм справам.

Енергія свічки

Ця вправа підключає до дуже потужнього джерела врівноваженої енергії творення, проте потрібно бути теж обережним і на початку практики наповнюватися енергією не більше чим достатньо на даний момент. На початку, вправа також потребує тиші, спокою та зосередженості, щоб звуки, чи щось інше не заважали вам в цей час. Вправу краще робити у вечері в напівтемряві сидячи за столом.

Запаліть свічку та уважно вдивіться у полум’я. Відчуйте його енергію, настрій, свідому сутність. Подивіться як полум’я реагує на вас, ваше дихання. Налаштуйте ритм свого дихання до ритму полум’я свічки. Потім уважно вдивляючись у найяскравішу частину полум’я, почніть ментально переміщати його до себе в середину тіла, в область сонячної Чари, (Сонячне сплетіння між ребрами). Поспостерігайте трохи за полум’ям, чи зручно йому у вашому тілі, потім почніть поступово розширювати його, поки полум’я не охопить все ваше тіло. Спостерігайте за полум’ям та тілом, можливо помітите якісь темні плями в тілі, додайте туди трохи вогню, щоб вони згоріли і все тіло було рівномірно заповнене полум’ям. Тепер поступово почніть підвищувати інтенсивність вогню, щоб ваше тіло почало світитися. Спочатку не сильно, але з часом поступово нарощуйте інтенсивність та яскравість світіння.

Коли відчуєте, що енергії вже достатньо, подякуйте полум’ю та свічці за допомогу та погасіть свічку (не задуваючи її, наприклад ковпачком).

Практики.

Козак Мамай

Козак Мамай — це не просто персонаж картини, це код нації, архетип і водночас підручник із сакральної практики. Мамай завжди зображений у стані спокою, часто в позі медитативного напівлотоса. Його відстороненість від світу — не втеча, а глибоке занурення в себе, він досяг тієї межі свободи, де зовнішні обставини більше не мають над людиною влади. Він — Воїн-Мудрець, який пізнав, що головна битва — всередині. Мамай — це і є ідеальне втілення людини, яка опанувала внутрішній Спас.

Усі предмети навколо Мамая — це інструменти для налаштування свідомості:

  • Кобза/Бандура: Не просто музичний інструмент, а символ творення світу через звук і вібрацію. Це “Древо Життя” в руках, засіб для “настроювання” душі на лад Всесвіту — це практика гармонізації через творчість.
  • Люлька: Знак чоловічого начала, волі та зв’язку зі світом духів. Дим — це думки, які підіймаються у вищі сфери. Це практика усвідомленого дихання, яка розсіює ментальний “дим” для досягнення ясності.
  • Шабля, покладена поруч: “Без потреби не виймай, без слави не вкладай”. Символ відсікання ілюзій, готовності діяти, але відсутності агресії. Це вміння володіти своєю силою і застосовувати її лише усвідомлено.
  • Кінь, що пасеться поруч: Образ вірності, чоловічої дружби та життєвої сили. Це символ того, що всі енергії фізичного світу (здоров’я, пристрасть, обов’язок, відданість) знаходяться під контролем і в гармонії з духом.
  • Спис із прапорцем (хорогвою): Вісь світу, антена, що з’єднує земне і небесне. Це позначення чіткого напрямку розвитку ядра особистості та духовного шляху.
  • Дуб: маркер сакрального центру. Дерево з’єднує три світи: коріння — світ предків (Нав), стовбур — стовбур — світ богів та вищих смислів (Прав), крона — проявлений світ живих (Яв). Сидячи під ним, Мамай перебуває у точці творення — це той, хто черпає силу Роду. Це стан внутрішньої вкоріненості, коли людина стає непорушною перед життєвими буревіями.
  • Пляшка (Карафа чи Сулія): здатність утримувати та трансформувати внутрішню суть. Символічно пляшка — це «філософський камінь» у склі.

Зображення Козака Мамая — це інструкція до “внутрішньої алхімії” стану Спасу. Мамай сидить, схрестивши ноги, що символізує заземлення, але його постава легка. Це і є стан Спасу — здатність перебувати в динамічному спокої, звідки можна миттєво перейти в будь-яку дію без підготовки. Мамай зосереджений, часто погляд спрямований всередину. Це практика “внутрішньої кобзи” — слухання тиші між звуками, де відкривається пряме знання. Вчить відокремлювати себе від шуму думок (мислемешання), щоб почути голос інтуїції, “голос Роду”. Це споглядання світу та себе в ньому, здатність дивитися на проблему не зсередини неї, а з позиції споглядача. Усвідомлення себе як ланки в ланцюзі поколінь, що наділяє воїна незламною силою, бо за ним стоїть увесь Рід, відчуття приналежності до великого цілого.

Козак Мамай показує, що справжня сила — це не м’язова маса, а Тверезість Розуму, Сила Наміру та Чистота Серця. Він — ідеал людини, яка досягла цілісності, поєднавши в собі воїна і поета, філософа і господаря — це шлях відновлення цієї природної цілісності в кожному українці.

Хоч дивися на мене, та ба не вгадаєш,

Відкіль родом і як зовуть — нічичирк не скажеш.

Коли трапилось кому у степах бувати,

То той може і прізвище моє угадати.

А в мене ім’я не одно, а єсть їх до ката,

Так зовуть, як набіжиш на якого свата.

Жид з біди за рідного батька почитає.

Милостивим добродієм ляхва називає.

А ти як хоч назви, на все позволяю,

Аби лиш не крамарем, бо за те полаю.

Тепер, бачу: на світі біда — од мене одцурався рід!

Мабуть, як був багат, то тоді казали: Іван-брат!

А тепер, як нічого не має, то ніхто не знає.

А як розживеться голота, та загуляє,

То тоді до роду і всяк пізнає.

Відкіль родом я на світі — всяк хоче знать приміти.

Жінок в Січі немає, всяк те добре знає.

Хіба скажеш: з риби родом,

Або з пугача дід мій плодом,

Но в том собі милиш і на криво цілиш.

В нас сугакові тільки сліди,

Дикії коні — наші сусіди,

Та Дніпрове стрем’я —

То наше плем’я.

Трохи ляхва угадала, що лошака дарувала.

Глянь на герб знаменитий — він висить на дубі.

Правда, як кінь в степовій волі,

То так козак не без долі:

Куди хоче, туди й скаче,

За козаком ніхто не заплаче!

Гай, гай..! Як я молод бував,

Що то в мені за сила була!

Було ляхів борючи і рука не мліла,

А тепер і вошь сильніша від ляхів здається:

Плечі і нігті болять, як день поб’єшся.

Так – то бачу: не довга літ наших година —

Скоро цвіте і в’яне, як у полі билина.

Хоча мені й не страшно на степу вмирати,

Тільки жаль, що нікому буде поховати.

Татарин цурається, а лях не приступить.

Хіба яка звіряка за ногу в байрак поцупить.

І справді, постарівшись, на Русь підти мушу,

Ачей там одпоминають попи мою душу.

Тільки мені нема чого на лаві вмирати,

Бо ще бере мене охота з ляхами гуляти.

Ачей мені що-небудь прикинуть для смерті,

Лиш жиду або ляху носа втерти.

Хоча ж мало зледащів, однак чують плечі,

Здаєься поборовся і з ляхами гречі.

Іще б прогнав ляхви хоругов за Віслу хоч трохи.

Розсипалась би ляхва, як од пожара блохи.

Лучилось мені і не раз в степу варить пиво:

Пив турчин, пив татарин, пив лях на диво.

Много лежить і тепер на степу з похмілля

мертвих голів і кісток од того весілля.

Надія в мене певна: мушкет сіромаха,

Іще не заржавіла і шабля — моя сваха.

Хоч уже вона і не раз пасокою вмилась.

Таки вона і тепер як би розізлилась.

То не один католик з лобом двійним стане.

Коли втікати поквапиться,

то на спису застряне.

Та як лук натяга — бризне тятивою,

То мусить з поля тікати хан Кримський з ордою.

Гей, нуте, чи ви ,степи, горите пожарами,

Бо вже час кожух міняти на жупан з ляхами.

Та як добрий ярмарок удача покаже,

То в бариші жид з ляхом не один поляже.

Пек їм! Як наможуться, то мусиш уступити.

За шкатулку червоних і за озарознь, золотом шитий.

Кожух струпілий скинеш їм до ката,

Аби як зцуратися упертого свата.

Да вже біжи до Січі могорича пити,

Цур їм, бодай! Як звикли нас ляхи дурити!

Гей, бандуро моя золотая!

Коли б до тебе жінка молодая!

Скакала і плясала до лиха.

Або, як заграю — не один заскаче.

А понедаше з того весілля, та і заплаче!

Ось усі надписи з картинки, впорядковані по колонках/блоках:

Ліва колонка — ПРОЯВЛЕНИЙ СВІТ (МАТЕРІАЛЬНИЙ ПЛАН)

Заголовок: ПРОЯВЛЕНИЙ СВІТ (МАТЕРІАЛЬНИЙ ПЛАН)

Блок 1: ПРОЯВЛЕНИЙ СВІТ – ЦЕ СВІТ МАТЕРІЇ, ДЕ ДУША МОЖЕ ПЕРЕБУВАТИ ЛИШЕ ЧЕРЕЗ ФІЗИЧНЕ ТІЛО.

Блок 2 — ТІЛО – БІОЛОГІЧНА МАШИНА:

  • ФІЗИЧНА ОБОЛОНКА ДУШІ
  • ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ВЗАЄМОДІЇ У ПРОЯВЛЕНОМУ СВІТІ
  • МАЄ ОБМЕЖЕННЯ ЧАСУ, ПРОСТОРУ, ЕНЕРГІЇ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ

Блок 3 — ТІЛО СКЛАДАЄТЬСЯ З:

  • ФІЗИЧНОГО ТІЛА
  • ЕНЕРГЕТИЧНОГО ТІЛА
  • ЕМОЦІЙНОГО ТІЛА
  • МЕНТАЛЬНОГО ТІЛА (НИЖЧИЙ РОЗУМ)

Блок 4 — МЕТА ПЕРЕБУВАННЯ ДУШІ В ТІЛІ:

  • НАБУТТЯ ДОСВІДУ
  • РОЗВИТОК ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ
  • СЛУЖІННЯ РОДУ, ЛЮДЯМ, ПРИРОДІ
  • ТВОРЕННЯ В ЯВНОМУ СВІТІ

Центральна колонка

Блок: ЗВ’ЯЗОК ДУШІ І ТІЛА — ЕНЕРГЕТИЧНІ КАНАЛИ ТА ЦЕНТРИ (ЧАКРИ) ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЗВ’ЯЗОК І ВЗАЄМОДІЮ ДУШІ З ТІЛОМ У ЯВНОМУ СВІТІ.

Блок: ЕНЕРГІЯ ВСЕСВІТУ (ДУХ) — ПЕРВОДЖЕРЕЛО ВСЬОГО. САМЕ ВІД НЕЇ ФОРМУЮТЬСЯ ДУША І ВСІ СВІТИ.

Центральний підпис під фігурою: ДУША — СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ, СФОРМОВАНА ЕНЕРГІЄЮ ВСЕСВІТУ (ДУХОМ). ВОНА ВМОНТОВАНА В ТІЛО І Є ЙОГО СПРАВЖНІМ ГОСПОДАРЕМ.


Права колонка — АСТРАЛЬНИЙ СВІТ (ВИЩІ ВИМІРИ)

Заголовок: АСТРАЛЬНИЙ СВІТ (ВИЩІ ВИМІРИ)

Блок 1: НА АСТРАЛЬНОМУ ПЛАНІ ДУША ПЕРЕБУВАЄ БЕЗ ТІЛА. ТІЛО ТАМ НЕ МОЖЕ ІСНУВАТИ, АЛЕ ДУША ЗБЕРІГАЄ СВОЮ СУТЬ І СВІДОМІСТЬ.

Блок 2 — ДУШІ РІЗНОГО РІВНЯ:

  • ВИЩИЙ РІВЕНЬ – СВІТЛІ, СИЛЬНІ, МУДРІ ДУШІ, ЩО ПРОЙШЛИ ВЕЛИКИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ. ВОНИ МОЖУТЬ МАТИ ТІЛО В ПРОЯВЛЕНОМУ СВІТІ.
  • СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ – ДУШІ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ, НАБУВАЮТЬ ДОСВІДУ, ГОТУЮТЬСЯ ДО ВТІЛЕННЯ.
  • НИЖЧИЙ РІВЕНЬ – НЕЗРІЛІ ДУШІ, ПРИВ’ЯЗАНІ ДО НИЗЬКИХ ВІБРАЦІЙ, НЕ МОЖУТЬ МАТИ ТІЛО У ПРОЯВЛЕНОМУ СВІТІ.

Блок 3 — АСТРАЛЬНИЙ СВІТ – МІСЦЕ:

  • НАВЧАННЯ ТА ОБМІНУ ДОСВІДУ
  • СПІЛКУВАННЯ ДУШ
  • ПЛАНУВАННЯ МАЙБУТНІХ ВТІЛЕНЬ
  • ЗЦІЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ

Блок 4 — ДУША ПОДОРОЖУЄ:

  • У СВІТ ЯВИ (ЧЕРЕЗ НАРОДЖЕННЯ)
  • У СВІТ НАВИ (ПІСЛЯ СМЕРТІ ТІЛА)
  • МІЖ СВІТАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ДОСВІДУ ТА ЗРОСТАННЯ

Нижня смуга — ВЗАЄМОДІЯ ТА ЦИКЛ ІСНУВАННЯ (5 етапів по колу)

  1. ЕНЕРГІЯ ВСЕСВІТУ (ДУХ) СТВОРЮЄ ДУШУ
  2. ДУША ВХОДИТЬ У ТІЛО (НАРОДЖЕННЯ) ДЛЯ ОТРИМАННЯ ДОСВІДУ В ПРОЯВЛЕНОМУ СВІТІ
  3. ЖИТТЯ В ЯВІ – РОЗВИТОК, ДІЇ, ВИБІР, СЛУЖІННЯ, ТВОРЕННЯ
  4. ПІСЛЯ СМЕРТІ ТІЛА – ДУША ВИХОДИТЬ У НАВ (АСТРАЛЬНИЙ СВІТ) ДЛЯ НАВЧАННЯ І ВІДПОЧИНКУ
  5. ДУША ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДЛЯ НОВОГО ВТІЛЕННЯ, ЯКЩО КАРМА І РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ДОЗВОЛЯЮТЬ

(стрілки замикають цикл назад до пункту 1)

Книги по характерництву, які можна замовити тут: 

КРІР. БОЙОВЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНСЬКИХ ХАРАКТЕРНИКІВ. АНАТОЛІЙ КОНДРАТЬЄВ, СЕРГІЙ ГОРЕЛИШЕВ https://sribnovit.com/product/krir-boyove-mystetstvo-ukrayins%ca%b9kykh-kha/

РОДЕ НАШ КРАСНИЙ. ВІДУН РУВИТ https://sribnovit.com/product/rode-nash-krasnyy-vidun-ruvyt/

ОКО РОДУ. ВІДУН РУВИТ https://sribnovit.com/product/oko-rodu-vidun-ruvyt/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Share via
Copy link
Powered by Social Snap